Глава 4 (5) від 11.08 (ранок) (1)

Містер Суворість загадковим поглядом окинув її максі-розріз, який вона безуспішно намагалася сховати і прикрити папкою. Христина і так була на нервах, а своєю пильною увагою чоловік змусив її нервувати ще сильніше: коліна стали зрадницьки тремтіти, долоньки спітніли, а папка так і норовила знову вислизнути з пальців. Вона відвела погляд і почала вивчати територію керівницта, аби тільки не дивитися в очі цьому керівництву.

Все практично так, як вона собі уявляла. Добротні дерев'яні меблі темних тонів, набиті книгами і папками шафи, шоколадного кольору атласні штори (не жалюзі, як в інших приміщеннях, а саме справжнісінькі штори!) навіювали спогади про бібліотеки і робочі кабінети століття десь 19-го, бачені колись у фільмах. Безумовно, цей представник сильної статі досить консервативний і любить класику. Або, може, кабінет дістався йому в такому вигляді у спадок від батька, і Олексій Вікторович (у пам'ять про нього) просто не захотів щось міняти?!

– М-мда... То каблук, то спідниця... Більш якісний одяг купувати не пробували? – вирвав Христину з роздумів іронічний голос шефа.

Вона тут же настовбурчилася:

– Вибачте, звичайно, але яка зарплатня, такий і одяг.

– Ви зараз хочете поскаржитися, що вам тут замало платять? – від боса ніби холодом повіяло.

– Вибачте, я, напевно, не зовсім так висловилася, – Христина різко зменшила оберти, нагадавши собі, з ким розмовляє. – Хотіла сказати, що купую те, на що вистачає грошей. Але все одно одягаюся відповідно дрес-коду компанії. Із задоволенням придбаю собі більш якісний одяг, коли на нього зароблю.

– Для цього вам спочатку потрібно залишитися тут працювати... – багатозначно зауважив цей... тиран.

У неї впало серце. Невже все-таки звільнить?!

«Я що, настільки завалила виступ? Або в звіті помилилася? Або...»

– Сідайте, не стійте стовпом, – він широким жестом вказав на крісло для відвідувачів.

Христина була як натягнута струна, тому сіла на самий краєчок.

Містер Суворість взяв зі столу її особисту справу, яку, судячи з усього, ґрунтовно вивчив:

– Хм... Філологічний факультет, червоний диплом. Рік працювали коректором у видавництві. Чому вирішили звільнитися і податися до нас? Тільки кажіть чесно, не потрібно прикрашати дійсність.