5

Повернувшись додому, Макс почав уважно придивлятися до Юлі — де ж у неї ті крила? На жодному з її предметів одягу він не помічав такого візерунку. Прикраси?  Та вона їх майже не носила. лише тоненький ланцюжок на шиї. Зрештою, коли дівчина заснула, він вирішив уважніше роздивитися цю річ. Обережно, боячись потривожити кохану, простяг руку і розстібнув ланцюжок. За мить той лежав у його руці, теплий, золотавий — здавався живою істотою, якоюсь химерною тваринкою, що згорнулася клубочком і також спить, як і його господиня.

Макс стріпнув головою, щоб прогнати дивне відчуття нереальності, що цієї миті охопило його. Він підніс ланцюжок ближче до світла — і побачив, що до нього прикріплений мініатюрний кулон — справді виконаний у формі крил.

Він швидко вкинув ланцюжок у поліетиленовий пакет і заховав його в шафі між своїм одягом. 

А вранці уважно стежив за Юлею — чи не помітить вона зникнення улюбленої речі?  Але дівчина поводилася як завжди, здавалося, вона й не згадала, що в неї була прикраса.

Тоді Макс сходив до ювелірної крамниці і купив їй інший ланцюжок — дуже схожий на свого попередника, але з кулоном у вигляді сердечка. 

 — Сюрприз! — сказав, несподівано надягаючи прикрасу їй на шию.

Юля вражено усміхнулася.

 — Дякую! — вона підійшла до дзеркала і почала милуватися обновкою. — А з якого приводу подарунок?

 — З такого, що сьогодні ми призначимо дату нашого весілля. Я думаю, що у вересні — найкраща пора — і надворі ще тепло, й немає сильної спеки, а ще багато свіжих овочів та фруктів до святкового столу…

 — Як скажеш, любий, — Юля торкнулася губами його щоки. — Я тебе дуже люблю…

 — І я тебе…

***

Минуло кілька днів, а Макс постійно зазирав на сайт, що передбачав погоду. Побачивши, що на завтра обіцяють південний вітер, він трохи стривожився. Ану ж, усі ці хитрі маніпуляції не подіють, і Юля знову почне збиратися в дорогу?

Та настав ранок, а дівчина не виявляла ніякого бажання кудись іти. Вона, навпаки, розпочала генеральне прибирання — мила, вичищала і так чисту квартиру, натирала до блиску вікна, змахувала тільки їй видимі павутинки зі стелі…

— Юль, а ти нікуди сьогодні не підеш? — обережно поцікавився Макс.

— А що, треба кудись іти? — вона закліпала сіро-зеленими очищами.

— Ну, провідати сестер… — він раптом знітився й почервонів.

— А, — дівчина махнула рукою. — Та, вони без мене обійдуться. А я ще мала торт пекти. Купи, будь ласка, баночку сметани та десяток яєць.

Він, радий, що все обійшлося так легко і просто, кинувся виконувати її вказівку.  І торт вдався на славу, і потім вони чудово провели час — погуляли в парку, подивилися кілька серій нового серіалу, а ввечері пристрасно займалися коханням.

Як потім вони порахували, саме цього теплого, майже літнього вечора, сталася подія, надзвичайно важлива для них обох — зародження нового життя…

А через дев'ять місяців Юля народила сина. До цього вони встигли одружитися і навіть почали будувати власний будинок за містом.

Здавалося, все було пречудово, але… Це слово "але" нерідко з'являється в нашому житті. І часто ми виявляємося неспроможними щось змінити. Чи, принаймні, вмовити себе не звертати уваги на те, що нам не подобається...