Розділ 18

Стелла

Заходжу до своєї квартири, можна навіть сказати — ввалююсь, притуляюсь спиною до дверей і на мить заплющую очі, щоб іще раз поринути у свої шалені відчуття після побачення з Емілем.

І це справді було побачення. Бомбезне та феєричне. Трясця його матері, довів дівчину до божевільної легковажності та насолоди різного калібру. Сплески емоцій, змішана з адреналіном пристрасть та потрясний секс… вперше за три з половиною роки. Шкіру досі лоскочать мурашки, а всередині смачно перекочуються відлуння того кайфезного задоволення.

— Мамусю, а ми зліпили бичка, — вилітає з кімнати мій трирічний карапуз, а слідом на візку виїжджає Альбінка, моя сестра-близнючка. Яка більше ніколи не зможе ходити, танцювати, бігати зі мною наввипередки… і все через того виродка. Зате Альбіні вистачає мужності знаходити позитив у кожному дні і няньчитися з Макарчиком.

— Взагалі-то, ми зліпили корову, але ж ти знаєш як цей хитрун «любить» букву «р». …А в кого це так гарячково оченята світяться? — Примружившись, сестра заінтриговано закушує нижню губу. — Хочу все знати! Бігом розказуй! Дівчата просто так не змінюються в обличчі!

— Алько ... він неймовірно шикарний! — Плюхнувшись на диван, червонію до коренів волосся і багатозначно зітхаю.

— М-м-м... нестерпний серб таки вразив мою вперту сестричку, — хихикає вона. — Нарешті ти дозволила собі нові стосунки…

— Ні, не жени коней, — хитаю головою. — Навіть не знаю, чи зможу я наважитися на стосунки після Євгена. З Емілем я просто… релаксую, згадую, що я жінка. Ой, сестро, тільки не треба корчити мені такі пики! Я не закохалася. Під великим враженням, але моє серце ще не завойоване. До того ж… Еміль не створений для довгих та серйозних стосунків, його слова.

— Та прям, ось саме такі чоловіки, що кидаються подібними словами, потім закохуються по саме не можу, наче коти, які нализалися валер’янки. Вони просто бояться, що тендітним дівчатам під силу підкорити навіть найсталевіший стрижень і одомашнити будь-якого гонорового самця. Сподіваюся, йому вистачить розуму вчасно оцінити таку дотепну красуню, як ти.

— Не загадуватимемо. Це не так важливо. У мене для тебе є кращі новини. Підтвердилася інформація, що Бігуси справді збанкрутували і що це справа рук мого боса. Ти мала рацію, Ян ненавидить Бігусів ще сильніше, ніж ми з тобою. Хотілося б дізнатися чому саме, та в особисті подробиці мене не присвячують, а в Еміля питати не хочу, інакше доведеться розповісти всю правду, а це... боляче. Тепер мріятиму та візуалізуватиму, що Северин Бігус дуже скоро здохне у злиднях від чергового інфаркту і буде вічно мучитися в пеклі.

— А я ж тобі казала, що ризикувати та поспішати не треба, що життя саме його покарає. Бачиш, бумеранг таки повернувся. Добре, що ти не встигла щось відмочити і підставити свою буйну фарбовану балду. …Стелло, Макару потрібен батько чи хоча б ходити до дитячого садка. Не діло дитині сидіти цілими днями зі скаліченою тіткою, — з нас двох спокійний мамин характер дістався Альбіні, я ж як той сірник.

— Ой, знову завела свою шарманку! — спалахую. — Коли він з тобою — мені спокійніше. Багато хлопчиків ростуть без батька і нічого, виростають справжніми чоловіками. Ну от, вже хтось дзвонить. Якщо це знову по роботі — я покусаю телефон. Думала, хоч увечері зможу з вами нормально поспілкуватися, — тягнуся за своїм мобільним і… автоматично затамовую подих. — Упс… це Еміль, — притискаючи телефон до вуха, вискакую на кухню, тому що неможливо розмовляти з чоловіком, через якого тобі геть-чисто знесло дах, залишаючись при цьому серйозною, у той час як рідна сестра корчить кумедні мармизи і, дражнячи мене, закочує очі.

Не хочу, аби Еміль думав, що мене так легко зачарувати і позбавити останньої клепки в голові. Нехай навіть не сподівається, що я впаду до його ніг, бо всі попередні падали і намагалися вчепитися за нього.

— Я б не сказала, що встигла за тобою скучити, а робочий день вже закінчено…

— Вийди. Потрібно поговорити. Я біля твого під'їзду, — кидає коротко, уривчасто й напружено. Від цього тону в мене миттєво підігнулися коліна, пересохло в горлі, а по спині замість мурашок поповзли крижані змійки. Господи боже, що вже трапилося?

— Альбіно, я вискочу ненадовго. Еміль якогось чорта приперся, злющий, судячи з голосу, — заглядаю до кімнати, встигнувши спіймати підбадьорюючий погляд сестри, і вилітаю з квартири.

Відчиняючи дверцята його машину, емоції вже вгамувала, змусила себе не тремтіти і тримати голову гордо піднятою.

— Розповідай. І бажано докладно, — затягуючись цигаркою, сухо цідить крізь зуби.

— Тю ти дивний. Про що розповідати, Емілю?

— Правду. Чому ти насправді влаштувалася на роботу до Яна два роки тому? Після краху бізнес-імперії Бігуса почали випливати факти, які він до цього дуже старанно приховував. Мої люди, нарешті, отримали доступ до його особистої бухгалтерії. І там фігурує дуже цікава сума, яку його адвокат заплатив твоїй сестрі. У такий спосіб Бігус вас купив? Навіщо? …Сьогодні я переглянув твоє досьє, вирішив освіжити пам'ять після того, як ми з тобою тотально і без стопів зблизилися в моїй спальні. Виявляється, у тебе є трирічний син, але ти ніколи не була одружена. Дивно, що ти жодного разу, в жодній розмові не згадувала про свого малюка. Що ти приховуєш, Стелло? Я все одно дізнаюся, але буде краще, якщо ти розповіси про це сама, — ніякої тобі грайливої ​​іронії, запального флірту та магії його харизми. Зараз зі мною розмовляє суворий, максимально зібраний чоловік, який сконцентрував на мені всю свою увагу, захищаючи інтереси свого брата. Навіть після того, що він дозволяв собі витворяти зі мною в ліжку — я можу миттєво стати для нього ворогом. А це означає, що я не зачепила його серця, що Еміль не захопився мною більше, ніж він собі це дозволяє. Шкода…

Не збиралася розповідати і посвячувати його у свою особисту трагедію, принаймні поки що, але він не лишає мені вибору.