Розділ 9

Ян

Новий виконроб мав відправити мені відеозвіт з будівельного об'єкту, тому коли мені надійшло повідомлення з незнайомого номера я чомусь відразу вирішив, що це від нього. Відкрив і… Краще б я цього не бачив. Лише кілька кадрів поки я, отямившись, натиснув на паузу, але за ці кілька секунд я встиг відчути, як руйнується, репається по шву мій клятий світ, як кришиться моє вразливе щастя і душу заповнює отруйна ненависть. У такі моменти можна зламатися, навіть якщо ти вважав себе сильним та стійким, бо якщо раптом ти усвідомлюєш свою безпорадність… Це все одно, що в гарячу склянку хлюпнути крижаної води. Я не можу виправити те, що зробив цей виродок, чи забути як саме він… це зробив. Відчуття провини знову набирає максимальних обертів! Я повинен був це передбачити, я повинен був тоді встигнути, але…

Я знав, що таке відео було, але його мали знищити, і звичайно ж я не збирався його дивитися. Та, виявляється, цей мерзотник зробив копію. Недоносок навіть сидячи в слідчому ізоляторі, отруює мені життя.

…Збезчестив мою ніжну, тендітну, зворушливу дівчинку…

Я втрачаю контроль дуже рідко, і сьогодні саме такий випадок. Навіть Еміля налякав своєю перекошеною пикою, кривавою плямою на стіні і зірваним голосом. Думав, до ранку встигну самотужки зібрати себе до купи, як це робив вже кілька разів, але Варя проявила завидну впертість.

Раніше я й не уявляв, що слова та дотики коханої дівчини можуть стати для мене цілющим бальзамом, миттю штопаючи надірвані нерви та склеюючи уламки мого пошарпаного світу. Відродила поцілунком і дала відчути, що без неї я не прийшов би до тями так швидко, що саме вона потрібна мені цього вечора і… завжди. Що тепер саме вона робить мене сильним, тому що вона і є секретом мого щастя. Змусила мене забути і про те відео, і про Бігусів, і про всі мої шрами, які мені залишило минуле. Змусила мене дико її хотіти, що аж злетів з усіх котушок. Ніколи в житті ще так сильно не хотів зайнятися коханням і я незмірно щасливий, що саме Варя викликає в мені ці бажання, що саме з нею мій оргазм був таким особливим, повноцінним, накривши мене з головою. Бо інший рівень стосунків, із чужими такого не бувало. Бо люблю. А коли любиш, як я вже зрозумів, все виглядає інакше. Починаючи зі зім'ятого ліжка, спільного душу, сніданку і закінчуючи планами на майбутнє.

— Будь готова стати моєю дружиною сьогодні о третій годині дня, — цілую Варю біля дверей їхньої тимчасової квартири. — Біля тебе сьогодні крутитимуться Стелла, Еміль та інші мої помічники. Просто довірся їм, і ми все встигнемо. Головне, все правильно організувати, а я це вмію.

— Вихваляєшся? — Усміхається моя пташка. Після проведеної ночі у її сіро-зелених очах з'явився вогник, якого раніше не було.

— А можна? — З самого ранку ми сміливо заграємо один з одним, тому шлюбна ніч обіцяє бути гарячою. Я принаймні на це дуже сподіваюся, у мого кохання, виявляється, нічогенький такі апетити.

— Тобі можна. А можна мені залишити моє дівоче прізвище? Не хочу бути Варварою Бігус.

— Ти не візьмеш їхнє прізвище, ти візьмеш моє, те, з яким я народився. Станеш Варварою Ковач, дружиною Стояна Ковача. Згодна?

— Угу. …Супер. Все одно досі здається, що я сплю, — тремтить. Така щира, така схвильована. Боже, як я її люблю. Хтось збігається за гороскопами, планетами, амбіціями, сексуальними забаганками, поглядами на життя, а ми з Варею збіглися душами, тому так міцно зрослися. Мені, крім неї, більше ніхто не потрібен, ніяка інша. Її хочу на весь відміряний мені час на цій землі. Тільки з нею я розрізняю п'ятнадцять тисяч відтінків і чую всі нотні півтони.

— А я собі думаю, де це вас чорти носять, а ви тут стирчите, прибиті Амуром, — відчиняє двері Еміль, як завжди «вчасно». — У нас ще наречена не вбрана, коні не запряжені, а ви знайшли час голубитися?! Вам доведеться відкласти це на потім.

— Розкомандувався, — не можу стримати посмішки. — Тренуєшся перед зустріччю зі Стеллою?

— Як дотепно, брате. А ти що не ввійдеш?

— Мені ще треба де з ким зустрітися. Ти у нас сьогодні весільний режисер, тож здивуй мене. Не хвилюйся, я буду вчасно. І не дай боже моя наречена засумує, — обмінюємося з Емілем багатозначними поглядами, і я повертаюся до своєї машини. 

Не так я маю готуватися до весілля, не зовсім такі думки повинні крутитися у мене в голові, але після вчорашнього я не можу вчинити інакше. Доведеться пожертвувати ще однією фігурою на шахівниці, зробивши наступний хід. На хвіст зміюці я вже наступив, але вона все ще може вжалити.

— А я все чекав, коли ж ти до мене прийдеш, засранцю, — відклавши телефон, Северин Бігус примружив запалені очі. Навіть на лікарняному ліжку він не викликає у мене жалості. — Прийшов по батьківське благословення? Мені розповіли, що ти надумав одружитися з тією дівкою погорілицею. Не зрозумію, на який хрін вона тобі потрібна. Міг би витрачати мої грошенята на якусь красуню модель або взагалі звалити за океан. Вигодував вовченя, виростив, а він узяв і напав зі спини, підло…

— Ти мені не батько, щоб я йшов до тебе за благословенням, — перебиваючи його, сідаю на стілець, щоб він добре бачив моє обличчя. — У вовченяти гарна пам'ять, старий ти козел. Бити підло в спину я навчився саме у тебе, а ще завдяки тобі я вмію бути безжальним. Ти втратив майже всі свої активи, статус та можливість піднятися знову. У тебе залишилася тільки мережа платних туалетів, кілька квіткових магазинів, які ти оформив на дружину і твій недолугий синочок. Я можу зробити так, що ви сядете за ґрати і ніколи не вийдете звідти…

— Ренат і так ось-ось звільниться. Ті дівки забрали свої заяви, а за зберігання і вживання наркоти ми з суддею майже домовилися, — з викликом, зухвало перебиває мене цей виродок, якому здається, що він досі всесильний. — Це питання часу, коли і з мене знімуть усі звинувачення. І ось потім, хлопчику мій...

— Не смій мене залякувати та недооцінювати. Вбивці та злодію не місце на волі, але я можу цю свободу тобі гарантувати. За однієї умови. Ти приструниш свого синочка, зробиш так, щоб я його не бачив і не чув, ти знайдеш слова, якщо хочеш, щоб у тебе взагалі був син. Мій спокій — в обмін на вашу свободу. Інакше я маю дуже цікаві матеріали для слідства, те, від чого ти вже не відмажешся. Ти ж не думав, що в мене немає туза в рукаві та вірних мені людей?