— Так ось чому в тебе такі довгі гарні пальці. Через гру на роялі, — лежачи на його плечі, спіймавши його руку, якою Ян задумливо пестив моє вушко, розглядаю лінії на його долоні, перевіряю чи довга лінія життя, наче я на цьому розуміюся. Але мені здалося, що довга. У мене закрутилася голова і мій янгол тільки вже не в пальті, а в футболці та стильних домашніх штанях, швиденько поклав мене в ліжко. …У своїй спальні. Заявивши мені, що це найзручніше у всьому будинку ліжко з суперкрутим матрацом, гіпоалергенними подушками. Не знаю, що ще він встиг би вигадати, я погодилася перш, ніж Ян встиг зачитати мені весь список переваг його спальні.
— Не тому, але я дуже втішений, Варваро, що мої пальці тобі теж до вподоби. Як і решта в мені. Я правий? — Нахиляється до мене з грайливою усмішкою на офігенних губах, які вводять мене в стан балдьожу за лічені секунди. Цілує, не дочекавшись відповіді. Гадаю, йому кортить почути про мої почуття. Я їх ще не озвучувала, але в мене все, напевно, на обличчі написано красномовно і виразно.
— Сподіваюся, цей всесвіт на мене не в образі, — я таки наважилася. — Бо мені в цьому житті й так не часто щастить. Одні кажуть, що не можна когось любити сильніше за бога, інші стверджують, що не можна любити когось сильніше, ніж себе. Але схоже, я порушила всі закони. Я шалено в тебе закохана, Стояне. Так сильно, що якщо цю любов у мене забрати — моя душа розсиплеться на тліючі клаптики. Мене лякає те, як багато ти для мене значиш. А якщо раптом ти колись втомишся мене кохати чи забудеш за що любиш? Таке трапляється, через деякий час люди часто втомлюються один від одного, стають байдужими або починають ненавидіти. А що, коли тебе у мене заберуть? Великі гроші це так небезпечно. Коли ти розробляв свій план помсти Бігусам, ти ж не думав, що будеш комусь дуже-дуже потрібен? Пробач… дівчина не повинна казати чоловікові таких речей.
— Отакої… Чому не повинна? — Піднімається на лікті і відсувається так, щоб бачити моє обличчя.
— Через гордість, щоб не здаватися жалюгідною. Після освідчення в коханні дівчина стає вже не такою цікавою.
— Варя, де ти цього всього набралася? — трясця, я тут вся на емоціях, а він усміхається. — Дурненька. Ти помиляєшся. І я розвію всі ці твої дикі міфи та неоправдані страхи. Тож готуйся, мила, ми будемо над цим працювати, — дивиться, мліючи від ніжності. Від одного тільки цього погляду розум з котушок злітає. — А мені хіба не варто боятися, що ти одного разу втомишся мене кохати або забудеш, з якого переляку ти раптом в мене колись втріскалася? Чи це лише хлопці розбивають серця? М-м-м? Тоді я також порушив усі закони. Виходить, що ми з тобою обоє злочинці, бо кохаємо сильніше, ніж кимось там дозволено. Правда смішно звучить? Ми самі пишемо правила, Дикунко. Я ось впевнений, що продовжуватиму в тебе закохуватися, бо це ще не межа. І це мені достобіса подобається. …Сподіваюся, ти не надто довго мучитимеш мене очікуванням. Тому що почуття можна демонструвати по-різному і сміливими дотиками до потаємних місць, і сплетенням оголених тіл, і приголомшливою розкутістю, яку можуть дозволити собі двоє дорослих людей у своєму ліжку. …Скажеш мені, чому ти цього так боїшся? — торкається мого підборіддя, повільно проводить подушечкою великого пальця по моїй нижній губі, чуттєво, до мурашок, до солодкого щему. — Варя, ти можеш ділитися зі мною всім, чим завгодно. Навіть тим, що змушує червоніти мою дівчинку. Якщо довіряєш, звісно.
— Він сказав ... що тобі ... буде гидко зі мною ... після того… як він був у мені, — вимовляю насилу, червонію, відводжу погляд. Не дивлюся на Яна, а мабуть треба було б.
— І ти дозволяєш собі вірити цьому покидьку? Занадто багато честі, щоб приймати слова негідника і брехуна близько до серця. Викинь це з голови. Варя, просто зараз викинь, — голос стає суворим, він часто так робить, коли хоче підкреслити інтонацією особливий момент. — А тепер глянь на мене. Що ти бачиш? Що відчуваєш? — Притискає мене до себе якнайсильніше. І… йолки-палки… я таки дещо відчуваю.
— Що я бажана, — відповідаю ледь чутно, пірнаючи в глибину його очей. — Це ми так збиралися скасувати всі серйозні розмови, — бурмотячи, тягнуся до його губ і цілую свого збудженого нареченого першою.
Я майже впевнена, що коли ти цілуєшся з коханим чоловіком, час біжить інакше: розтягується, стискається, мчить по колу чи завмирає в якійсь точці. Мені подобається, коли саме завмирає. Тоді весь час цього всесвіту належить нам з Яном. Серія поцілунків сплітає візерунок пристрасті і в кожному наступному цілунку майстерність дотиків губ та язика перевершує попередній. Як же смачно цілується мій янгол, але мені все одно хочеться добавки. І навіть дещо більшого, але я не наважуюсь… лячно. Ще трохи почекаю, випробую терпець мого серба, бо, по суті, саме він стане моїм першим чоловіком, який подарує мені сексуальні враженні та відчуття особливої близькості, які виникають лише між чоловіком та жінкою. Мені просто потрібно звикнути до деяких думок та усіх цих змін у моєму житті.
— Піду, ляжу в іншій кімнаті. Або тобі доведеться мене зв'язати, бо тортури пристрастю непорівнянні з моєю стійкістю. Виявляється, що я не такий сталевий, але дуже хочу стримати слово, яке тобі дав, — видихає Ян, відірвавшись від мене. — Я буду поряд. На добраніч, пташечко. Постарайся заснути. Добре?
— Поступаєшся мені своєю спальнею? — цікаво, він назавжди залишиться таким суперським. Бо знаю ж, що характер в нього жорсткий, це він зараз старається бути м’якшим.
— Що я за мужик, якщо не віддам моїй пані найкраще. Відпочивай, — прикриває двері. Чую, як він щось каже Аресу і через кілька хвилин в будинку настає умиротворена тиша, просочена гармонією. У мене навіть з’явилося відчуття рідного дому.
Заснути у кімнаті коханого на подушці, яка зберігає його запах? Легко! І навіть дуже швидко, бо день видався насиченим. Вирубилася з присмаком щастя на губах та спокоєм у серці. Те, що раніше я не відчувала майже ніколи.
#37 в Любовні романи
#10 в Короткий любовний роман
владний чоловік горда дівчина, перше та єдине кохання, дуже емоційно_сильні почуття
Відредаговано: 23.11.2024