Нам нічого не лишається, ніж як думати оптимістично
Посеред зруйнованих будинків і спалених веж
Наш світогляд складається з надуманих явищ
Яких в нас ніколи не відбереш
І все що лишається нам лиш надія
В яку будемо вірити до кінця
Бо спалені будинки ще досі жевріють
І він них, я не можу відірвали лиця
Вони будуть лиш тліть І випалювать душу
Залишаючи в ній довічні сліди
І про це я усім говорити мушу
Бо лиш так, вони зможуть від мене піти
Залишається нам лиш смутна надія
І важко омріяний оптимізм,
Бо люди повинні мати віру
Недивлячись, що навколо усе продовжує тліть.
Але перестануть горіти старі будинки
І повернуться мешканці тих місцин.
Будуть знов опановувать рідну землю,
Як опановували її без спалених частин
Будуть загоювать її рани,
Будуть відновлювати доми,
Підніматимуть вежі з підлоги
Після наваленої пітьми
І не лишається нам нічого окрім оптимізму
Десь, в глибині серця свого,
Бо коли навкого горять будинки
Оптимізм - це єдине заради чого ми стоїмо
Відредаговано: 28.02.2024