Стогін руїн

Молитвами щодня уста шепочуть
 А вибухи лунають звідусіль
 Ракети розриваються , гуркочуть
 І діти не сміються, змовкли всі
 У серці лиш одне людське бажання
 Помилуй Господи, війну цю зупини
 Одна молитва і одне прохання
Людей врятуй і душі збережи
 Ь - ( 06.04 .2022 Анчук Н)

***************************

Умита сльозами неначе росами
Крила обрізані разом із косами
 Руки заламані болем і відчаєм
А мрії розвінчані з смертю повінчані
 Їдучим димом
Наче засліплена
Але нескорена Богу довірена.
  

****************************
Безневинна, закатована розбита
Українська цнота помирала
Чорні коси у крові омиті
Агатові очі закривали
 

****************************

Голосила плакала кричала
 Обіймала немовля руками
 Стогоном земля відповідала
Та життя дитини не віддала
 Оминала вирви і розвалля
Мокрими ногами спотикалась
 Ех якби ця мати крила мала
Ластівкою б в небо підіймалась
 Ь (06.04 2022 Анчук Н)
 

******************************

 Іржавіли на дорозі танки
 Розкурочені вогнем снарядів
 Переплавилися мов ті шкварки
 Іноземні збочені солдати
 Не повстануть більше воювати
 Ь ( 06.04. 2022 Анчук Н)
 

*******************************

 Холодом війни на нас дихнули
 Амбразури вікон обгорілих
Розлетілись іскрами Свободи
Кров'ю у боях ми окропились
І не скоримось під чужу волю
Вільний не служитиме рабові.

 06 04.22
 

**********************************

Земля втомилась від війни
У вирвах зморшок мов лице старого
Поля поранені, поламані сади
Все ж зацвіли кульбаби під порогом
В країні зрадники мов сарана
За срібняки народ свій оббирають
 Їм колить межи очі наш Сковорода
 І крізь віки слова його лякають
 Недолюдки московські холуї
Культуру України зневажають
 У темряві кують помисли злі
Та будуть викриті і перед судом повстануть
 За Лесю, за Шевченка, за Сковороду
За все що нищили ворожими руками.
 Суди їх Боже і нехай спокОю не знайдуть
 Ті хто сьогодні зрадниками стали
За срібняки, і за криваву мзду
Мов рак з середини країну пожирають
 Іуди - зрадники,що серед нас живуть
 Нехай немов скажені пси здихають
Суди їх Боже, і сховатися не дай
 від суду Божого і від суду людського
 Нехай Іуд зрадливих винищить війна
 Земля нехай очиститься від злого

Все буде Україна! (08.05.2022 Анчук Н)
 Молилася мати за сина солдата
 Бога молила, захист просила
Благословляла, слізно проохала
 Щоб ворожа куля мимо пролітала
 Щоб снаряд й ракета окоп не зірвала
 І ніяка бомба із неба не впала
 Щоб ворожий снайпер не зумів стріляти
 Щоб йому посліпло і у ціль не втрапив
 Щоб ворожі танки в болоті застрягли
 Й літаки ворожі більше не злітали!
Господи помилуй дай синові сили
 Збережи від міни й холоду могили
 Може тільки мати все життя віддати
 Пішла б на війноньку за  сина солдата
 Щоб її кровинка, любий син, дитина
Посадив калину, збудував хатину
 Щоб привів додому молоду дружину
 Щоб росли мов квіти в мирі його діти
 Щоб росла родина, рідна Україна.
 Плакала молила за сина благала
Хусткою старенька сльози витирала
 І її молитва до Бога долине
Ангели повстануть поруч з її сином
 Молитва і зброя ворога здолає
Коли так за сина матінка благає.
Тож нехай не стихне мамина молитва
То є божий захист і духовна битва
 Береже Бог маму збереже і сина
 Якщо Бог за нас - все буде Україна!

Задзеркалля війни

У війни два обличчя як два боки в медалі
 Показова і темна ті дві сторони
Не екранні герої там сидять у підвалі
Відчайдушно боронять Країну вони
 Не дали їм медалі  підкріплень немає
 Лиш жага до життя  наснагу дає
Чорна тінь Азовсталі Їх у снах покриває
В коридорах підвалів Смерть луною гуде
 Крик душі матерів І дружин за коханих
За їх рідних і близьких чоловіків
 Хто їм душі утішить  Хто загоїть їх рани
 Хто поверне додому з Азовсталі синів?
 Задзеркалля війни Голод смерть і розруха
 Пошматовані душі, розбиті тіла
 Там відрізані руки і з протезами ноги
 Це реальні герої  що не роблять піар...
 У війни два обличчя
 Політичне й реальнее
 З макіяжем для світу
 І з лукавствами слів
 Та в порожні очниці
 Смерті дивляться діти
 У хатинах чужиж
Сироти без батьків
 У війни задзеркалля
це не казка Аліси
Це колода паперу
 Підтасованих карт
 Не дививсь в очі смерті
 Ще ніякий політик
 Бо в політиків є свій комфортний підвал
Поки гинуть герої хтось добра наживає
Хтось рятує, а хтось допомогу краде
Та надія одна лиш на Господа Бога
 віра є що від Нього 
 На зрадників помста прийде.

Вогняний банкет
Гуділо, летіло, свистіло, шкварчало
ІЗ неба на землю залізним дощем
 Сирена виттям небезпеку звіщала
 Не знає ніхто що ще з неба впаде
 Вогонь мов скажений тайфун розгорявся
 І плавились в танках ворожі тіла
Немов та консерва в гарячих бляшанках
 Бенкет то для Смерті -ворожа орда
 З мечем хто прийшов від меча і загине
 Та серце болить за своїх вояків
Дай боже їм захисту в скрутну годину
 І нас збережи від орди тарганів
Гидотні, потворні, мов біомашини
Без серця без сорому і без душі
 Людські таргани із писком скотини
Живуть мов гнойові мухи в лайні
Все тягнуть собі до собачої будки
 Не гребують навіть білизну брудну
 Трофеї везуть закривавлені руки
 Бабам своїм руським прикраси крадуть
 До злодія Бог у писанні говорить:
 "Крадій в сім разів все поверне назад"
Бо Слово незмінне і Божі закони
Не зможе ніяка орда зруйнувать
Хто Слово читав, той чудово все знає
Який нечестивому буде кінець
А праведний бореться й не знемагає
 Чекає від Бога слави вінець
***********************************************************