Щоденник психопата

5 років

12 березня

Мені сьогодні 5 років. Мама і папа запросили моїх друзів на свято. Я не хотіла. Але мама сказала, що так треба.  В мене рожева сукня. Я не люблю рожевий. Але мама сказала – так треба.

13 березня

Свято було жахливе. Клоун був страшний і зовсім не смішний. Але мама сказала посміхатись. Я посміхалась. Той дурень Сашка задув за мене свічки. Я його вдарила. Мама мене покарала. Забрала мою Дейзі. Але так тому Сашку і треба! Він сам винен!

20 березня

Мама повернула Дейзі. Я відкрутила їй голову. Мама більше її в мене не забере.

4 травня

Зустріли на вулиці Сашу. Він дурень. Я його не люблю. Він показав мені язик. Я хотіла його вдарити, але стрималась.

26 липня

Ми сьогодні ходили в аквапарк. Мені сподобалось. Але мені не дозволили йти на велику гірку. Я розізлилась. Мама поводилась трохи дивно.

27 липня

Мама сказала, що ми більше не підемо в аквапарк. Я чула, що мама казала папі про хлопчика, який втонув. Я його бачила. Він схожий на дурня Сашка.

28 липня

Мама майже зі мною не розмовляє. І дивиться дивно. Мама після аквапарку сама не своя. Але мені так гарно, коли ніхто в кімнату не заходить.

29 липня

Мама на мене накричала, коли я попросилась в аквапарк. Мені там сподобалось.

30 липня

Невже мама дізналась, що то я зіштовхнула того хлопчика?

1 вересня

Це останній рік в садочку. В наступному році йду вже до школи. Сподіваюсь я більше не побачу цього дурня Сашка.

31 грудня

Дід Мороз завжди приносив мені подарунки. Але що буде в цьому році?

1 січня

Під ялинкою я знайшла подарунок. Отже, те, що я штовхнула того хлопця з гірки в аквапарку, зовсім не погано. Адже Дід Мороз не приніс би мені тоді подарунок. Отже, я – хороша.

25 лютого

Вже рік немає Дейзі. Мама хоче купити на мій день народження нову Дейзі. Але я не хочу. Я хочу цуценя.

6 років

12 березня

Сьогодні мені 6 років. Мама і папа знову зробили свято. Мені подарують собаку?

13 березня

Нова Дейзі гарна. Але я хотіла собаку. Я відкрутила голову новій Дейзі. Мама і її не забере.

14 березня

Папа покарав мене за нову ляльку. Мама не заходить до мене в кімнату. Так тихо. Так добре.

19 квітня

Я запитала в мами, чи смерть – це погано. Вона дивно на мене дивилась. І нічого не сказала.

25 травня

Відкрили аквапарк. Я дуже туди хочу. Але краще не говорити. Мені не подобається як мама дивиться.

7 серпня

Я готуюсь до школи. В мене є зошити із цуценям. І щоденник.

1 вересня

На лінійці дурень Саша стояв зі мною. Він тепер в моєму класі. Я ненавиджу його.

27 листопада

До нас в гості прийшли татові знайомі. Мене закрили в кімнаті та заборонили виходити. Вночі було голосно. І були якісь стуки. Не люблю шум.

1 січня

Під ялинкою я знайшла м’яку іграшку собаки. Чи варто сказати мамі, що я знаю, що Діда Мороза не існує?

7 років

12 березня

Я не люблю свій день народження. Я не люблю свята і гамір.

8 червня

Я не люблю літо. Я люблю аквапарк. Але мене туди не пускають.

19 вересня

Я не люблю школу. В мене запитали скільки в мене друзів. Чому вчительку здивувало, що я не маю друзів? З ними треба спілкуватись. Я не люблю багато говорити та гуляти десь.

26 листопада

Папа знову кричав. Не на мене. На маму. Не люблю, коли він кричить.

1 січня

Батьки досі кладуть мені під ялинку подарунки. Я хотіла розказати, що не вірю в Діда Мороза, але промовчала. Я просто посміхалась.

23 лютого

Мама не заходила до мене в кімнату два дні. Вона готує мені, забирає зі школи. Але в кімнату не заходить. Це дуже дивно.

8 років

17 квітня

Папа привів мене до лікаря. Це дивний лікар. Він ставив дивні питання, показував різні картинки. Але я посміхалась, і говорила, що мені все нагадує собаку, бо я так хочу собаку. Лікар теж посміхався. Коли папа мене забрав додому, то був дуже спокійний. Певно лікар сказав, що я нічим не хворію. Я – здорова.

14 травня

Папа знову привіз мене до цього лікара. Але тепер я знаю хто це. І мене вже не дивують його питання. Я знаю, як відповідати. Адже я – нормальна!

12 липня

Мама і папа привезли мене в аквапарк. Цікаво, це якось пов’язано з тим, що лікар питав в мене про смерть того хлопчика? Впевнена, що так. Більше нікого не буду штовхати. Принаймні так, щоб хтось міг це помітити.

11 березня

Завтра мені 10 років. Я  досі прошу собаку. А мені дарують нових Дейзі. Я більше не відкручую їм голови. Мене за це карають. Цей урок я засвоїла. Може завтра мені все-таки подарують цуценя? Я знову просила маму не влаштовувати свято. Я їх не люблю. Але вона сказала, що так треба. Кому треба?

10 років

12 березня

Мій подарунок вже в мене. І це не собака. Чи варто було дивуватись? Нова Дейзі…

13 березня

Дурень Сашка вчора знову намагався задути за мене свічки. Я зламала йому ніс раніше. Папа мене покарав. Він мене не бив. Чому він ніколи мене не б’є, а маму – б’є? Я особлива? Бо його дочка?

14 березня

Чи папа не б’є мене з іншої причини?

2 червня

Я здогадуюсь, що батьки знають, що я штовхнула того хлопчика. Мені заборонили тоді аквапарк, бо я вбила його? Так смерть це погано? Мені мама ніколи не відповідає.

26 липня

На кухні знову крики. Папа знову випив і б’є маму. Я ніколи не втручаюсь. Мені добре тут в кімнаті. Тут тихо.

17 вересня

Я дуже сильно втомилась від криків за стінкою. Поки мама вийшла в туалет, я зайшла до неї та поклала на хлопчика зверху подушку. Так крики дитини нікому не будуть заважати. Я здивована, що мама до цього не додумалась.

18 вересня

Батько кричав на мене. Він мене ніколи не бив. Але він дуже сильно кричав. Він кричав, що брат задихався під подушкою. А потім він бив маму, і кричав, що це вона винна.