Глава сорок шоста

Глава сорок шоста

До підписання фальшивого шлюбного контракту залишалися лічені секунди. Старша жриця Корраста з неприхованою радістю та нетерплячим очікуванням розгорнула перед шлюбною парою спеціальний сувій, а червонокоса Люссіала вже простягнула руку з пером, щоб першою поставити підпис. Кеан же стояв нерухомо, і його пальці стискали також перо, але рука висіла батогом, він, певно, чекав на прямий наказ, який мав виконати під упливом підступного зілля.

А вгорі над ними на колі люстри Софілада гарячково оцінювала ситуацію і… траєкторію. Дівчина дивилася на круглу дірку, крізь яку відкривався вид на вівтар, і уявляла картину: якщо люстра впаде на землю, то її масивне кільце добре гепнеться на жриць, які вишикувалися, півколом, на вівтар та всю озброєну охорону навколо, а от у саму дірку посередині якраз акуратненько потраплять Кеан із фальшивою нареченою і залишаться абсолютно неушкодженими.

— Кадосе, — швидко зашепотіла Софілада, міцно вчепившись у край люстрового кільця. — Поглянь на цей канат! Рубай його своїм мечем! І швидше, благаю, бо Кеан зараз підпише ту дурню! Ми впадемо разом із цією люстровою бандурою, але Кеана вона не зачепить, люстра якраз ляже навколо них! І тут не дуже високо, ми з тобою не розіб'ємося точно, хіба що синяків наб’ємо, — вказала дівчина вниз. — Рубай, кому кажу!

Генерал Кадос на мить завагався, переводячи погляд із свого імператора на дівчину, але, і собі швидко оцінивши траєкторію падіння люстрового кола, одразу ж втямив геніальність цього божевільного плану. Чоловік блискавично підняв меч і одним сильним і точним ударом перерубав товстий і хитро переплетений канат, на якому висіла люстра.

Велике люстрове кільце разом із Софіладою та Кадосом, які вчепилася в його краї, з оглушливим дзеньканням і тріщанням полетіло вниз. І вся ця важка конструкція з неймовірним гуркотом обрушилася на підлогу. Як і передбачала Софілада, масивне коло розтрощило вівтар і збило з ніг із десяток охоронців та жриць, які з криками кинулися врозтіч. А декого, можливо, не тільки збило, але й прибило, і навіть, може, і вбило… Софілада не знала цього, бо вся величезна зала вмить потонула в хмарі пилу та була засипана сотнями дрібних кришталевих уламків від люстрових висюльок, що розлетілися в усі сторони, наче осколки гранати.

А в самому центрі цього хаосу, прямо в ідеально круглій дірці цієї люстри, стояли абсолютно цілі, але, звичайно ж, теж засипані пилюкою та уламками Кеан та Люссіала. Шлюбний сувій і перо вилетіли з рук псевдонареченої і тепер валялися десь під завалами. Церемонію було зірвано в найостаннішу секунду!

Поки шоковані гості, жриці та охоронці намагалися збагнути, що взагалі відбувається, Софілада першою підхопилася на ноги прямо посеред уламків люстри. Вона вся була в пилюці, волосся розпатлане, бік відбитий (на правому стегні й сідниці точно будуть синяки), але погляд дівчини палав таким гнівом, що, здавалося, вона зараз спопелить нахабну і підступну суперницю! Червонокоса Люссіала перелякалась і відступила на крок назад.

— Ну що, видро, не чекала мого весільного подаруночка зі стелі?! — закричала Софілада на весь зал. — Ти думала, що піділлєш моєму чоловікові отруту і легко загарбаєш всю планету? Не на ту напала!

Але в цей момент старша жриця Корраста якраз вилізла з-під уламків вівтаря, задихаючись від пилюки, обурення й гніву.

— Охороно! Схопіть їх! Це зрадники! — заверещала вона, вказуючи пальцем на Софіладу та Кадоса.

Охоронці Храму, котрі не постраждали від падіння люстри, оговтавшись від шоку, миттєво підняла свою зброю і спрямували її на Софіладу та Кадоса. І генерал Кадос миттєво заступив Софіладу собою, виставивши вперед свій меч, готовий прийняти нерівний бій прямо тут, серед люстрових і вівтарних руїн. Ситуація ставала смертельно небезпечною, адже їх було всього двоє проти цілої армії змовників...

____________

Сьогодні для вас подарунок, промокод на книгу моєї талановитої колеги Лари Роси 59GLRGCo "В полоні Фенікса". Якщо напишете коментар під книгою і подяку цій чудовій авторці, вона буде рада, я думаю 😁