Вступ

Що саме видає «машинність» у цьому тексті: надто симетричні речення, пояснення емоцій замість показу («для неї ж — початок кошмару»), красиві порівняння там, де людина в паніці нічого красивого не помічає, і відсутність дрібних безглуздих деталей, які завжди є в живому спогаді.
Ось переписаний варіант:

Перше, що вона відчула, — це холод. Кондиціонер дув просто в плече, і воно затерпло.
Кейт розплющила очі.
Стеля була не та.
Вона дивилася на неї, мабуть, секунд десять, і тільки потім до неї дійшло, що щось узагалі не так. Не своя стеля. Не своя люстра — якась велика, матова, схожа на перевернуту тарілку. Не своя постіль: простирадла були жорсткіші, ніж удома, і пахли пральним порошком, яким вона ніколи не користувалася.
Біле. Все навколо було біле.
Вона повернула голову.
Поряд спав чоловік.
Спина, плече, темне волосся на подушці. Він лежав до неї напівобернутий, і на грудях у нього було татуювання — гілка з дрібними квітами, що починалася десь під ключицею й тягнулася вниз. Він дихав глибоко й рівно, як людина, яка нікуди не поспішає.
Кейт не ворухнулась.
Вона взагалі не була впевнена, що дихає.
Потім дуже повільно потягнула на себе ковдру — і завмерла вдруге.
Плече. Шия. Внутрішній бік стегна.
Вона обмацала поглядом сліди, і в неї всередині щось обірвалося. Тіло боліло так, ніби вчора вона розвантажувала фуру. Голова гула. У роті було сухо й гидко.
Хто. Це. Такий.
Вона спробувала згадати — і не змогла.
Бар. Музика. Вікі сміється, закинувши голову. Щось помаранчеве в келиху. Хтось штовхнув її ліктем біля стійки, і вона пролила на руку.
І все.
Далі — нічого. Просто обрив, наче хтось вирізав кілька годин і навіть не потрудився зшити краї.
Кейт сіла. Дуже обережно, по сантиметру, притримуючи матрац рукою, щоб не хитнувся. Чоловік не поворухнувся.
Сукня валялася біля крісла. Одна туфля — під ліжком, другу вона знайшла аж біля дверей у ванну. Телефон виявився в сумці, сумка — на підлозі, і в ній чомусь лежала серветка з чужого бару, згорнута вчетверо.
Бюстгальтера вона не знайшла.
Стояла з сукнею в руках і думала: шукати далі чи плюнути. Варіант «розбудити його й запитати» вона розглядала рівно півсекунди.
Двері зачинилися за нею майже нечутно.
У ліфті було дзеркало, і краще б його там не було. Волосся на один бік. Туш під очима. Губи припухлі — і по них одразу все зрозуміло, навіть якщо більше нічого не видно.
Кейт відвернулася й дивилася на кнопки, поки не доїхала.
На вулиці вже світало. Вона викликала таксі, залізла на заднє сидіння, підібгала під себе ноги й притулилася скронею до холодного скла.
Хто він такий.
І що між ними, чорт забирай, було.