Розділ 14. Завіса над містом

Після успішного арешту членів Ордену Тіні, Девіл та Лермонт знову зібралися в поліцейському відділі разом з Мартіном. Їхні обличчя випромінювали задоволення і полегшення, але вони розуміли, що попереду ще багато роботи. Було необхідно ретельно вивчити зібрані докази і зрозуміти, як Орден планував реалізувати свої зловісні наміри.

— Ми дізналися багато чого, але залишаються питання, які потребують відповідей, — почав Мартін, розгортаючи на столі документи і фотографії з місця арешту. — Нам потрібно зрозуміти, як вони планували використати артефакти та ритуали, які ми зупинили.

— Я думаю, що це лише частина їхнього плану, — сказав Девіл, вивчаючи записи. — Ми повинні з'ясувати, чи були в них спільники, які залишаються на волі.

Лермонт додав:

— І ще, чи були ще інші місця, де вони могли зберігати артефакти або проводити інші ритуали. Ми не можемо допустити, щоб щось залишилося без уваги.

Поки вони обговорювали свої плани, в кімнату увійшов один із офіцерів, тримаючи в руках документи.

— Ми провели попередній аналіз записів, які ви знайшли, — сказав він. — Виявилося, що Орден шукав не лише контроль над потойбічними силами, а й спосіб впливати на свідомість людей. Вони намагалися знайти стародавнє зілля, яке, за легендами, могло зробити їх невидимими для оточуючих.

Ця новина вразила всіх присутніх. Якби Ордену вдалося реалізувати свій план, наслідки могли бути катастрофічними для всього міста.

— Це пояснює їхні дії, — задумливо сказав Мартін. — Але ми повинні дізнатися, чи змогли вони знайти це зілля.

Девіл та Лермонт вирішили повернутися до архівів, щоб дослідити стародавні записи і спробувати з'ясувати, де могло бути заховане зілля або його складові. Вони зосередилися на легендах, які могли б вказати на місця, де Орден міг проводити свої дослідження.

Після кількох годин досліджень, вони натрапили на згадку про старий монастир, розташований у горах за містом. За легендами, монахи цього монастиря колись володіли знаннями про зілля, яке могло дарувати невидимість. Це місце могло стати ключем до розгадки таємниць Ордену.

— Ми повинні перевірити цей монастир, — сказав Лермонт, показуючи на карту. — Якщо там дійсно є щось, що може допомогти Ордену, ми повинні це знайти.

Мартін погодився з їхнім планом і вирішив відправити туди групу офіцерів разом з Девілом та Лермонтом. Вони розуміли, що це місце може бути небезпечним, але були готові ризикнути заради того, щоб зупинити загрозу.

Коли вони прибули до монастиря, їх зустріла тиша гір і стародавні стіни, що пам'ятали багато таємниць. Вони обережно просувалися всередину, перевіряючи кожну кімнату в пошуках слідів діяльності Ордену.

У підземних катакомбах монастиря вони нарешті натрапили на те, що шукали. У невеликій кімнаті, прихованій за таємними дверима, були знайдені стародавні зілля і записи, які могли розкрити секрети Ордену.

— Це неймовірно, — сказав Девіл, оглядаючи знахідки. — Ми повинні повернути це до міста і ретельно вивчити.

Коли вони повернулися до поліцейського відділу з артефактами та записами, вони відчули, що нарешті наближаються до розгадки. Зібрані докази дозволили Мартіну і його команді скласти повну картину планів Ордену й, можливо, виявити їхніх спільників.

Завдяки наполегливій і злагодженій роботі, Девіл та Лермонт змогли запобігти загрозі, яка нависла над містом. Але хоча їхня місія була близька до завершення, вони знали, що повинні бути готові до нових викликів, які могли б постати перед ними. І хоча завіса над містом почала розвіюватися, вони розуміли, що справжня небезпека може ховатися десь глибше, ніж вони могли уявити.