16. Вовкодавович

— Пішли, покажу тобі мій кабінет, — Мар не хоче, аби нас хтось почув. — Бачиш, сестричко, я реальний доказ того, що з лайна можна робити гроші. Залив двір Бойків нечистотами – і мій зять у нагороду влаштував мене на престижну роботу, мамі з татом на радість. Хоча, у цирку мені більше подобалося, там веселіше. Але тут зарплата вища, тож з перевагами не посперечаєшся. …Діно, я не знаю, що тобі наговорила Ольга, але я твій рідний брат, а вона лише якась причмелена однокласниця.

— Почнемо з того, що ти переспав з моєю подругою!

— Тю, теж мені злочин, — Мар'ян знизує плечима і мені хочеться дати йому запотиличник як у дитинстві. — Ми дорослі люди, у чоловіків іноді трапляється помутніння – і вони опиняються у ліжку з тими, з ким не збиралися. Вона сама мене спокусила, а я був не зовсім тверезий.

— Оля тобі в коханні зізналася, а ти...

— А я послав її до бісової матері, бо вона запропонувала мені зустрічатися за гроші. Я що проститут чи ескортник? Вибач, якщо моя помилка позначилася на ваших незрозумілих мені дружніх стосунках, але я не збираюся з тобою сваритися через якусь Ольку! Я тебе десять днів не бачив і хочу знати, як ти. І теж, між іншим, на тебе злюся, бо ти не відповідала на мої дзвінки, — от артист, прийняв позу ображульки, склав руки на грудях, губки свої гарні відкопилив і стоїть, чекає пояснень.

— Сподіваюся, з Христею ти хоча б не спав? — Хтозна, які у цього бабія секретики.

— Пф, з цією рудою чумою? Не дай Боже! Це диво не для людей зі слабкими нервами, а я дуже вразливий хлопець. Ай! — скрикує, бо щипаю його за бік. — Краще розкажи, як ти? Чим займалася у Києві? Що там у вас із Саміром? Чула, що той придурок втік? Але насправді я здогадуюсь, де він. Стільки всього потрібно обговорити, а ти почала зі своїх подруг-маніячок.

— Я теж за тобою скучила, бо ти мій найулюбленіший брат, — усміхаюся, ми ніколи з Мар'яном по-справжньому не сварилися, не виходить.

— Я твій єдиний брат, — пирхає, уточнюючи. — Розумний, гарний і обдарований. Коротше, ти знаєш, як тобі пощастило. …Я хотів тебе підтримати, а ти не брала слухавку.

— Маре, мені потрібні були ці десять днів усамітнення, щоб прийти до тями. Я багато гуляла під дощем, зцілювала сама себе, як кішка. Наразі мій шлюб більше не фіктивний, тепер все по справжньому. Багато сексу, зізнань та планів. …Почуваюся щасливою і боюся це щастя наполохати. Що означає, ти здогадуєшся, куди подівся Денис?

— Що означає багато сексу? — Відповідає питанням на запитання. — Тобто твій чоловік не тільки по хлопцях, а й по дівчатах теж?

— От трясця, сам вигадав – сам повірив. Відчепися ти вже від Саміра, нормальний він. Просто тоді я не могла сказати тобі правду про його нібито безпліддя та вагітну коханку, — доводиться і йому пояснювати про помилковий діагноз, про Амалію, про яку Мар не міг знати, щоб у нього нарешті склалася картинка. — Тепер твоя черга відповідати на моє запитання.

— Це лише чутки, але подейкують, що далеко в морі є плавуча приватна в'язниця, на кораблі, де тримають тих, кого з якихось причин не вдалося засадити у звичайну в'язницю за законом. Підозрюю, що твій чоловік відправив Дениса саме туди, але не стверджую, це просто теорія.

— Кому потрібна підпільна… у даному випадку плавуча в'язниця? Зазвичай ті, хто обходить закон просто… позбавляються тіл. Я в жодному разі не підтримую вбивство і не бажаю Денису смерті попри все, що він зробив. Але навіщо аж так морочитися?

— Кокнути та кинути в море не так вже й складно. А як же дивитися як мучиться, відбуваючи вирок, аби задовольнити свою помсту? А спокута гріхів? Різні є причини для чого така в'язниця потрібна. Знову ж таки, я нічого не стверджую. А ті, хто знає, тобі, судячи з усього, не скажуть. Адже Самір нічого тобі про це не розповідав?

— Мій чоловік дав мені зрозуміти… якщо простими словами, то «мені не слід скрізь пхати свого носа». Та мені б не хотілося, щоб у нього були таємниці від мене, — зітхаю, кому я ще можу так відверто понити.

— Сестричко, давай дивитися на ситуацію об'єктивно. Самір Акаєв не простий роботяга, який щомісяця здає получку дружині і йому в принципі нема чого приховувати від своєї благовірної. Твій чоловік — крутий бізнесмен, який грає у вищій лізі. Він портовий король, власник доків і кораблів, у нього в підпорядкуванні тисячі людей, він жонглює таким баблом, яке нам з тобою навіть не снилося, він на короткій нозі і з місцевою владою, і з тіньовою, бо хочеш не хочеш, а мафія свої мутки теж через порт провертає. Він має купу секретів – і це нормально для «птаха такого польоту». Чому дівчата та жінки вирішили, що їхній чоловік має належати їм повністю? Блін… ви повинні кожного нашого таргана знати на ім'я? А як же особисті кордони? На таких людей, як Самір Акаєв, не можна тиснути, інакше вся романтика посипиться. Воно тобі треба?

— Слухай, а ти справді юрист? Може, поки не пізно влаштувати тебе сімейним психологом? — Усміхаючись, легенько штовхаю брата плечем.

— Ха-ха… дуже смішно. Я їй тут безцінні поради роздаю, а вона мене підколює. З тобою добре, але мені треба працювати. Тамерлан Вовкодавович з мене потім спитає і відмазатись довгоочікуваною зустріччю з сестрою не вийде.

— Вовкодавович? — давлюсь сміхом. — Ти намовляєш, Тамік практично лапочка.

— З тобою він може і лапочка, — кривиться Мар, сідаючи за свій робочий стіл. — Такий противнючий, до кожної коми чіпляється… зануда та диктатор. Вибагливий, капець.

— Гаразд, не буду тебе відволікати. Може, станеш працівником місяця, — цілую брата в щоку, вискакую в коридор і бачу, як мені назустріч ходою моделі чеше голова юридичного відділу.

Ідеальний костюм ідеально сидить на цій ідеальній чоловічій фігурі. Окуляри хоч і надають Тамерлану певної серйозності, але насправді він ще той чортяка, як я вже встигла переконатися.

— Радий, що ти прислухалася до моїх порад і повернулася. Самір немов заново народився.

— Взагалі-то я б і без твоїх порад повернулася, бо жити без нього не можу. Просто мені потрібно було утрясти внутрішні суперечності. Тамерлане, а як тебе по батькові? — мені просто цікаво, звідки взялося це «Вовкодавович».