Назавжди колишні
"Назавжди колишні"
За північ до мого кінця
Анотація:
- Чого тобі від мене треба, Тимуре? Чого ти домагаєшся? – щоки починають горіти.
- Я хочу щоб ти зізналася нарешті, хочу щоб ти визнала що я батько твоєї доньки!
- Тимуре! Досить уже! Ми вже про це говорили, Анна моя дочка! Чуєш, моя! Тебе це аж ніяк не обходить – ледь стримуюсь, але не відступаю я.
- Я тобі не вірю! Чому ти не визнаєш цього? Чому ми не можемо бути знову щасливими? Я дуже цього хочу, але ти не допускаєш мене до себе!
- Тому що моїй дитині не потрібен батько на пів року! Ти награєшся із нею і кинеш так само як зробив це зі мною. Єдине про що я прошу тебе – це зникнути з мого життя і з життя моєї дочки! Ти нам не потрібен! – в супереч собі кажу я, відчуваючи як заховані роками почуття вириваються на волю.
- Елю, не кажи так! Я люблю тебе і вже люблю її! Дозволь мені стати батьком! Не позбавляй мене такої можливості! – дивлюся на нього і в очах починає щипати. Стримуюсь щоб не розплакатись і не показувати слабину – Елю! Що мені зробити щоб ти мені пробачила?
- Нічого! – кажу я.
- Що?
- Нічого не робити! Відвези мене додому і давай закриємо тему.
Він киває і я роблю кілька кроків в сторону авто, емоції дали своє, щокою скотилась сльоза. Не хотіла це визнавати, але навіть попри минуле, я продовжую кохати Тимура так палко, як колись, але впустити його знову у своє життя страшенно боюся.
#3498 в Любовні романи
#786 в Короткий любовний роман
Відредаговано: 14.07.2024
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
