4

Почута від батька історія не змогла сповна задовільнити цікавість хлопця. Звісно, у нього не було причин недовіряти рідному татові, однак і мама просто так не могла безпідставно накидатися на нього з такими докорами. Не завадило б і її про все відверто розпитати. Та коли ще випаде така нагода побесідувати з нею віч-на-віч, щоб отримати всі потрібні відповіді. А може й не варто ворушити старе, виясняти подробиці того що колись було і своєю допитливістю провокувати нові суперечки між батьками.

У Назара було чимало інших справ, тож він легко вгамував свій запал невгамовного нишпорки. Тим паче, що чудернацька Сніжана більше не їздила його маршруткою й не діймала своїми нав’язливими компліментами. Тож у нього швидко зник будь-який інтерес до цієї жінки, та перестало хвилювати те місце яке вона колись займала в житті його тата. Так у безтурботному, блаженному спокої для хлопця непомітно промайнув цілий тиждень. А ось вже з наступного понеділка знову розпочалися дивовижні події.

Спершу ця робоча зміна абсолютно нічим не відрізнялася від всіх попередніх змін. Юнак здійснював останній рейс в Підгайці. У мікроавтобусі пасажирів було небагато тож він міг побалакати з другом Ігорем. Приятель і Дарина, молодша сестра його дівчини Софії поверталися в село з міста. Назар добре знав обох, а з парубком товаришував вже не один рік. Вони були однолітками, мали багато спільних захоплень, тож поговорити було про що. Трохи заважала мала вертихвістка, що так і не припиняла спроб встряти в розмову старших хлопців.

Вже на виїзді з міста Назар помітив у вечірніх сутінках одиноку фігуру на зупинці. Натиснувши на гальма і відкривши двері юний шофер зрозумів, що наступною його пасажиркою стане Сніжана. Жінка прудко прошмигнула в салон, приязно всміхнулася йому, лукаво підморгнула і грайливо проворкотіла:

– Доброго вечора, дорогий водію! Маєте сьогодні якийсь втомлений вигляд. Мабуть замучилися весь день за рулем?

Зніяковівши від такої фамільярності Назар мимоволі почервонів мов той буряк, Ігор від почутого ошелешено вибалушив очі, а Дарина не стримавшись тихенько хіхікнула. Коли Сніжана присіла поряд іншої пасажирки на задньому сидінні мікроавтобуса і вже не могла їх почути, мала негідниця негайно взялася брати хлопця на кпини:

– Овва Назарчику, а я бачу ти користуєшся неабиякою популярністю в старших жінок. Бач як наша тітка Сніжана пускає тобі бісики і підбиває клинці.

– Перестань верзти всілякі нісенітниці, – спробував виплутатися з незручної ситуації. – То вона просто так жартує.

– Що ти не кажеш? – продовжувала іронізувати дівчина.

– Дарино, і справді не говори дурниць, – рішуче став на захист друга Ігор. – У Назара вже є дівчина, котру він кохає і якій ніколи не зрадить.

Назар згідливо кивнув головою, а товариш щоб перевести розмову в іншу площину поцікавився:

– До речі, як там у вас стосунки? Давно вже не бачив вас разом. Щось трапилося?

– Та не дуже, – був вимушений зізнатися в своїх особистих негараздах Назар. – Ми все ще не знайшли порозуміння. Юля все ще не може вибачити мені того, що я не прислухався до однієї її поради.

– Так, вона у тебе дівчина вольова й не дуже любить коли їй в чомусь суперечать, – погодився з товаришем Ігор.

– Давайте я вас помирю, – знову встряла в розмову невгамовна Дарина.

– Як? – в один голос запитали хлопці.

– В Софії незабаром день народження. На честь цієї події ми плануємо організувати невеличку вечірку в нашій піцерії. Я можу посприяти тому, щоб сестра запросила і Юлю. Вони хоч і не долюблюють одна одну, та заради мене Софія потерпить цю пихату і чванькувату вискочку. До речі, я так і не можу допетрати, чим тебе Назаре захопила ця зарозуміла особа.

– Дарино, у всіх людей є свої недоліки і всі ми не без гріха, – спробував приструнити дівчину Ігор. – Юля не ідеальна, але Назар кохає її і цим все сказано.

– Бачила я її хвалькуваті сторіз в «Інстаграмі», – зневажливо пирхнула Дарина, однак утрималася від подальших зауважень та коментарів.