Навіть в пітьмі я бачу твою душу 2

Я більше не там…

Точка, яка стала початком….

Я довго думала, коли саме людина змінюється. Не зовні, і не для інших. А в середині себе і остаточно.

Раніше мені здавалось, що нас змінює біль. Потім я думала, що нас змінює любов. А зараз я знаю, нас змінює правда, від якої ми більше не тікаємо.

Я втрачала і знаходила. Я трималася за тих, кого боялася відпустити. І відпускала тих, за кого колись готова була віддати все.

Я вчилась жити без відповідей. Вчилась прокидатись в ранці і дихати, навіть коли в середині була тиша, в якій боляче було чути власні думки.

Я помилялась…

Любила не так, як потрібно було. шукала тепло там, де воно було тимчасове. І водночас…я вчилась бути чесною із собою.

Я більше не хочу жити з почуття страху. Не хочу обирати зручне, якщо воно робить мене порожньою. Не хочу триматись за людей лише тому, що боюсь залишитись одна.

Я зрозуміла просту річ…

Самотність – це не коли поруч нікого не має. Самотність – це коли ти втратила себе.

Я більше не там…

Я навчилась слухати себе. Навчилась дозволяти собі відчувати. Навчилась не тікати від того, що робить мене живою.

Життя не стало простішим. Воно стало чеснішим…

І якщо завтра знову доведеться щось втрачати, я знаю, що зможу пережити це, щоб повернути себе.

І можливо саме з цього починається справжнє життя.

KrisTinka

Подобається

#5440 в Любовні романи
#2390 в Сучасний любовний роман

У тексті є: емоційна напруга, інтуїтивна жіноча оптика, чоловічі персонажі різного характеру

Відредаговано: 06.02.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись