Навіть в пітьмі я бачу твою душу 2
Микола
Я дивився на нього і думав: ти повернувся не тільки живим. Ти повернувся небезпечним. Ти тепер не легенда. Ти свідок. І водночас у мене ворухнулось інше:
«А що, якщо він справді прийде до неї? А що, якщо вона подивиться на нього так, як колись дивилась?»
Мені стало тісно в грудях, і в цей момент у мене почався зовсім інший монолог…
Він відчуває. Чорт… він завжди відчував людей краще за мене. Якщо Соня побачить його, якщо він заговорить з нею… Усе, що я будував, розсиплеться. Я не хочу бути злим. Не хочу бути брехуном. Я просто не хочу знову програти. Мені потрібно не доводити, мені потрібно показати. Показати так, щоб Артур сам повірив. Так, щоб він побачив її поруч зі мною. Так, щоб не захотів ламати те, що виглядає живим.
Двері зачинились за Артуром тихо. А я залишився стояти серед кухні, вперше по-справжньому злякавшись не втратити Соню… А того, що вона зробить вибір не на мою користь, навіть не знаючи всієї правди. Тоді я маю зробити так, щоб Артур побачив нас разом. Не на словах. Не в поясненнях. А в реальності. І це була найнебезпечніша форма плану.
#5440 в Любовні романи
#2390 в Сучасний любовний роман
емоційна напруга, інтуїтивна жіноча оптика, чоловічі персонажі різного характеру
Відредаговано: 06.02.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
