Ігнат
І скажіть що земля не кругла?
Вийшовши з невеликого приміщення бізнес-центру, я став біля свого гелентвагена, й спершись п'ятою точкою об капот автівки, дістав сигарету й закурив. Зробивши глибоку затяжку гіркуватого сизого диму, закинув голову на верх, оцінюючи де приблизно знаходяться вікна нотаріальної контори цієї відьми Ксені, й глузливо посміхнувся - схоже попав мій братик конкретно. Он як переклинило його на цій жінці! Я ж ще вчора, до вечора дізнався до якого саме нотаріуса звернувся Овруч, вже навіть перші дані про неї зібрав, і от яке ж було моє здивування, коли в Гордія на столі вже лежало на неї досьє!
Знехотя, та брат таки зізнався що позаминулу ніч провів з цією красунею, а на ранок вона від нього втекла!
- Зачепила тебе так? - не зміг я не поглузувати я з нього
- Та мені мало просто було! Занадто ласа відьмочка в руки попалась..
Відбрикнувся Гордій, та я вже по самому брату бачив - зачепила його дівка добряче. А коли сьогодні в офіс до неї прийшли, так я зацінив, що дійсно було на що запасти! Красиве личко, ладна фігурка, гарні форми, в очах вогонь. А язиката яка! Мене відбрила навідліг. Ну точно, як брат сказав - відьма!
Ми ж до неї сьогодні як прийшли, так брат на кілька секунд просто завис, тупо витріщаючись на цю жінку! Загребло його конкретно! Слова спершу сказати не зміг!
А тоді замість привітання видає:
- Ну привіт відьмочко..
Ошелешення на обличчі жінки швидко змінюється іронією і глузливою посмішкою:
- І вам не хворіти гамадрил скорострілович
Аха-ха, мене аж порвало зсередини, це вона Гордія! скоростріловичем назвала?! Брат так заскрипів зубами, що аж я почув, і навпаки аж подих затамував - зараз щось буде:
- Шкода одразу попкорну не взяв, але я весь в передчутті видовищної вистави!
Ну коли я ще побачу, як мого старшого, холоднокровного, практично беземоційного брата, якого усі або бояться до дрижаків в колінах, або навпаки готові руки облизувати, а тут обламують і потішаються?! Та ще й хто?! Жінка!!
- Значить так - посмішка зникла з обличчя красуні, й вона стрельнула в мене таким поглядом, що посмішка одразу зникла з мого обличчя - сурова мала однако - Якщо вам хочеться вистави - то найближчий театр, через дві вулиці. Ви попросили про зустріч, я згодна виділити вам пів години свого обіду, тож прошу до справи, або ноги в руки й вихід там.
Ого. Схоже не дарма Овруч вибрав саме такого нотаріуса. Принципова мала однако. Ще й тато - голова ради суддів України. Відчуває що тили в неї прикриті, от і не боїться! І це звісно добре, але нам потрібна інформація, тож беру себе в руки, і вже зовсім іншим, діловим тоном перепрошую.
- Прошу вибачення за нашу хм.. нестримність Ксенія Анатоліївна, та то все через вашу неймовірну вроду! Я вже зрозумів що ви з моїм братом знайомі, а я Ігнат, і ми тут справді по справі, і готові щедро вам заплатити за надані послуги та гм.. консультацію..
Нотаріус недовірливо примружується, але все ж сідає у своє крісло і запитує:
- То яка саме справа привела вас до мене? -
- Гордій хоче скласти заповіт! - брат вирячує на мене баньки, але я не звертаю на нього уваги. Так ми домовлялись про трохи інший план, та з цією жінкою він навряд чи спрацює, тож я імпровізую - Скажіть, ви ж гарантуєте приватність, і що деталі заповіту ніхто не дізнається до потреби його озвучити?
- Звичайно. Я дотримуюсь закону, адже давала присягу, і суворо зберігаю таємниці своїх клієнтів. Тільки от до чого ви це питаєте?!
- Ви зрозумійте, ми люди не прості, і нам потрібно знати, що якщо завтра до вас прийде хтось і запропонує вам, наприклад - я демонстративно беру зі столу клаптик паперу для нотаток, пишу на ньому шестизначну суму з позначкою іноземної валюти, щоб вже точно не було бажання в красуні відмовити нам, та простягаю їй.
Одразу бачу, як від здивування її очі на лоба лізуть, і вже в передчутті посміхаючись кутиком губ, додаю:
- То ви не повідомите стороннім людям жодної інформації, навіть не особливо важливої..
Якась мить ступору на її обличчі, а тоді я бачу як починають змінюватись одна одну емоції на лиці Ксенії, як приходить до неї розуміння ситуації, як стискаються в одну тонку лінію її губи, а тоді вона погрозливо встає зі свого крісла, й злісно зминає пальцями клаптик паперу. Ох, схоже зараз щось буде - ця думка мелькає за мить до того, як в мене летить цей самий зім'ятий папір, скручений в кульку, а ця відьма ричить крізь зуби:
- Значить так - вона кидає промовисті погляди з мене на брата, ніби подумки розчленовує нас по черзі - Працювати з вами обома, я не буду! Тому зібрались. Он двері, мацайте коляску й валіть по тихому, поки я ще себе тримаю в руках!
Нічого собі ця відьма про себе видумала! Я став загрозливо підійматись з крісла, щоб до цієї жінки дійшло нарешті, що може бути й по поганому!
- Ксеніє..
Та не встигаю я їй пригрозити, як вміщується брат, який весь цей час мовчав і буквально виставляє мене за двері, зі словами:
- Я сам розберусь!
Ну-ну! Я побачу як він з тією відьмою розбереться! Роблю нову глибоку затяжку, й криво посміхаюсь - ну тепер хоч зрозуміло чому брат так залип на цю жінку - таку рідко зустрінеш! Відбрила вона мене гарно. Гостроязика відьма, аж нагадала ту малу карамельку..
- Чого стоїмо? - гарикнув брат, вилетівши з дверей бізнес-центру - Поїхали!
Гупнувши дверима, Гордій роздратовано сопучи носом сідає в автомобіль - схоже брата та мала теж попустила і відбрила..
- Чогось добився?
- Трясця, Ігнат! Заткнись зараз! - брат аж кипить з середини, а мене навпаки починає плющити, а ще не можу не покепкувати з нього:
- Що відмовила скоростріловичу? Може потрібно було..
- Закрий хлібальнік! - гарикає до мене, а я вже не стримуючись сміюсь
- Ох і загребло тебе. Може твоя відьма якийсь секс-ритуал провела вночі, що тебе так торкнуло?!
- Брате, якщо не хочеш отримати зараз в морду - краще помовч. - якось втомлено видає брат, а тоді додає - І без мого дозволу, до Ксені не підходити. Якщо з її голови, хоч волосина впаде...
#39 в Жіночий роман
#102 в Любовні романи
#47 в Сучасний любовний роман
кохання і породьба та протистояння, вперті сміливі герої, гумор пригоди і пристрасть
Відредаговано: 17.11.2026