Олександр

Олександр

Проблеми навалюються одна за одною ніби снігова куля, не встигаю їх вирішувати.

Спочатку Наталя влаштувала скандал, що не справляється з вихованням сина, а потім взагалі приголомшила новиною, що втомилася і їй потрібен відпочинок і полетіла з подругами в Єгипет. 

Арсен змушений був переїхати до мене, в мою холостяцьку квартиру, яка зовсім не пристосована до життя підлітка. Тільки почали ми налагоджувати побут, як раптовий дзвінок батька змусив відкласти робочі питання і вирушити зі столиці до Львова - матері потрібна була операція із заміни суглоба, тому батькам знадобилася моя підтримка. Тому ми з Арсеном вирушили в подорож. Він, як і усі підлітки, не бажав змінювати звичний спосіб життя, але вибору у нього особливо не було.

Потрібно було залишитися у Львові мінімум на 2-3 місяці, а оскільки син у дев’ятому класі, я не хотів, щоб він цей час просто байдикував. Одразу ж зателефонував директору школи, у якій сам колись навчався і коротко розповів про ситуацію, що склалася. Він звісно одразу допоміг, тому, що пам’ятав, що я теж не відмовив йому, коли було потрібно перекрити покрівлю старому корпусі. Ми домовилися про зустріч.

У школі було гамірно, малі діти бігали і кричали повсюди, іноді здавалося, що я наступлю на когось. Звернувши у коридор побачив жінку, що бігла з картою в руках і ледь втрималася, щоб не впасти. Швидко ступив крок і зловив за талію чарівну красуню. Те, що вона була гарною не викликало сумнівів, її парфум проник у ніздрі і на хвилинку затуманив розум, я змушений був струсити голову, щоб позбутися тимчасового запаморочення. Дівчина справді була дуже гарною, тільки до її блискучого і довгого каштанового волосся хотілося торкатися і вдихати аромат, молочна і ніжна шкіра, але найбільше мене вразили неймовірні очі кольору темного шоколаду. Я наче в найглибшому океані, одразу в них потонув і не хотів випливати.

Давно зі мною такого не було. Не вірив я у кохання, від нього тільки проблеми. Набагато простіше знайти розвагу на одну ніч - і всі задоволені та щасливі.

Відпустив незнайомку, але дивне передчуття, що ми ще зустрінемося не покидало мене…