Частина перша

- Боляче... Відпустіть... Прошу... Я не хочу вас вбивати...

- Реакція організму 023 на препарат позитивна. 

- Відпустіть...

- Об'єкт 023 почала активність.

- Мені боляче... Будь ласка, не треба...

- Об'єкт 023 почала проявляти агре...

В очах чоловіка застиг страх. За секунду скло камери розбилося, а вчений замертво лежав на плитці. Його колеги викликали охорону, і утекли через чорний хід. П'ятеро хлопців застали лише пусту камеру і такуж пусту лабораторію.

- Вона може бути будь де, дивіться в ... - тиша. Четверо солдат обернулись. Командира не було.

- Командире Кіоко, це не... - крик і тупіт ніг. Троє згуртувалися в коло, спина об спину.

- Ця чортівка може бути будь де, краще триматись разооо... - зник. Просто зник.

- Де дівся Шиото? - запитав у другого солдат.

- Я не знаю. Так деж вона? - вистріл і обоє лежали замертво. З легкістю зістрибнувши з металевих балок під стелею, дівчина підійшла до одно з крісел і взяла білий халат. Прихвативши пістолет і запасний магазин пуль вона пішла до виходу. Обернувшись назад, дівчина зітхнула.

- Я ж попереджала... - і вийшла з лабораторії.

***

Переглядаючи відео з камер спостереження, чоловік усміхнувся.

- Експеримент закінчено. Хочу її бачити в дев'ятій ранку в головному управлінні. Завтра.

- Але пане Рюко, ви ж бачили що вона зробила з ними...

- Так, бачив. Тому прошу вас, Курооко. Хорошого вечора, дружині привіт. - двері в кабінет зачинились. Присівши в крісло,чоловік зняв окуляри, і протерши очі дістав папку.

- Що в тобі такого особливого, Кітцуне Шино?