Гармонія, в якій панує Хаос

Ви колись задавали собі запитання, на які не могли знайти відповіді? Не глобальні, на кшталт: «Як з'явився Всесвіт?» або «Що нас чекає після смерті?», а особисті, але не менш корисні для вас. 

Наприклад, чому ви лягаєте спати з думками, що завтра почнете життя з чистого аркуша, а на ранок відкриваєте очі і продовжуєте жити так само, як жили? Чому ви обіцяєте собі кинути все і поїхати в інше місто, щоб просто відпочити, але натомість продовжуєте звинувачувати всіх навколо у своїх невдачах? Чому ви вимагаєте від людей розуміння і поваги, але в результаті ставите себе вище за інших?

Мінливість та сталість

Не знаю, недолік це, чи перевага? Кожна людина мала важкі часи в житті. Когось зраджували кохані, комусь посміхалися в обличчя, а пізніше стріляли у спину, а комусь просто не вистачало грошей, щоби прогодувати свою родину. Але щоразу ми говоримо собі з полегшенням: «Все минає. І це мине». Але у кожного з нас були моменти щастя. Хтось уперше відчув почуття любові, хтось пізнав справжню дружбу, комусь просто пощастило поїсти вранці. Але щоразу ми говоримо собі з прикрістю: «Все проходить. І це пройде". 

Мрії та реальність

Будь-яка мрія, бажання, цілі (називайте, як забажаєте) можуть стати реальністю досить почати діяти! Мрії вигадують не для того, щоб щодня думати про бажане і розчаровуватися після потреби повернутися в реальність. 

Мрії потрібні для того, щоб нарешті почати вірити в себе і досягати якихось висот. Бар'єром між мрією та реальністю є сама людина, яка завжди має і матиме право вибору. Іти за своєю мрією, або так і не спробувавши - здатися, втішаючи себе фразами на кшталт: «А в мене і так все добре!»

Альтруїзм та егоїзм

Ці два поняття переплітаються між собою. Я провела довгі роки у спробах зрозуміти, до якого типу належу я? Є дуже тонка грань між ними, яка стерлася у моїй підсвідомості. По суті ці слова є антонімами, але я не бачу великої різниці. Турбота про інших – головна якість альтруїстів, турбота про себе – егоїстів. Дуже дивно, адже альтруїст, віддаючи свою турботу іншим, задовольняє свої бажання бути корисним для когось. 

Відповідь на всі наші запитання у нас самих. І щоразу відповідь може бути різною. Все залежить від думок! І ми легко можемо відповісти на складні питання, які виявляються дуже простими. 

Чому ви лягаєте спати з думками, що завтра почнете життя з чистого аркуша, а на ранок відкриваєте очі і продовжуєте жити так само, як жили?

Поставте собі інше питання. Що робитиме людина, дізнавшись, що їй лишилося жити один день. Все що захоче! 

День це маленьке життя. А ближче до ночі здається, що вона закінчилася і можна придумати собі все, що завгодно, а вранці зрозуміти, що є ще одне життя, і нічого не змінювати. 

Чому ви обіцяєте собі кинути все і поїхати в інше місто, щоб просто відпочити, але натомість продовжуєте звинувачувати всіх навколо у своїх невдачах? 

Тому що після цих чарівних думок про довгу та прекрасну пригоду з'являється купа інших питань: «А як же рідні? Робота? Будинок? Кіт?". Ми починаємо звинувачувати все навколо тому, що воно тримає нас на одному місці. 

Чому ви вимагаєте від інших розуміння і поваги, але в результаті ставите себе вище за інших? 

Тому що навколо нас живуть люди, які думають так само, і ніхто не хоче перший простягати руку допомоги та виявити повагу. 

Можна вигадати багато запитань, а на них нескінченну кількість відповідей, і кожна з них буде вірною. У цьому краса та потворність життя. У цьому вся гармонія, у якій панує хаос. У цьому контраст! 

Життя чудове, адже кожна секунда унікальна! 

Кожна людина – унікальна. 

Головне не брехати собі та ставити потрібні питання!