Глава 8. "Вечеря"

Саммер.

   Мен.

    ПРИЙШОВШИ З ПРОБІЖКИ додому, я прийняла душ вдруге за ранок (я ж не знала, що буду бігати). 

   Якщо чесно - мені сподобалось бігати узбережжям, навіть попри те, що я відчувала кожен м'яз на своєму тілі і ледь пересувалась. І якщо бути взагалі дуже-дуже чесною - то мені сподобалось, як ми спілкувались з Ілаєм. Він хоч і нестерпний, але іноді буває дуже милим. Але, про що це я? Може він ІНОДІ і милий, але це нічого не змінює в наших відносинах. Стоп! В яких відносинах?.. У нас парі. І кожен хоче перемогти. Але ж… ми проводимо час разом - тож між нами все-таки відносини… Сусідські - відносини. 

   За час, який я провела вдома після пробіжки, я встигла не лише поміркувати про МИЛОГО Ілайя, але і навести лад на кухні. А ще - з'їздити по продукти для нашої вечері.

   Людину, яку я пам'ятала з коледжу і яка геть не пам'ятала мене, сьогодні буде на моїй кухні і ми разом готуватимемо. Життя дуже непередбачуване і зі своїми оригінальними поворотами. Колись я боялась зустріти людей з минулого, деяких і досі боюсь, але це ніяк не стосується Ілайя. Звісно мені шкода, що я взагалі йому не запам'яталась, а можливо - це і на краще. Ту ніч, яку пам'ятала я і яку не пам'ятав він - залишила в мені глибокий слід. Я намагалась втекти від всього і всіх, коли покинула коледж і переїхала сюди, але життя підкинуло сюрприз у вигляді Ілайя. І тепер він стукає в мої двері.

   Моє серце починає гучно калатати в грудях, тіло наче щипає від вогню, і я не розумію свого стану. Так, Ілай красунчик, він сексі і все таке, але тема сексу та відносин для нас табу. Він живе по закону - "ВІДРИВАЙСЯ!", а я - "СПОКІЙ - МОЄ ВСЕ!".

   Я вдихнула та видихнула, і клацнувши замком, відчинила двері. Ілай - сексі. Біла льняна сорочка з підкоченими рукавами демонстрували вени на передпліччях, а розстібнуті гудзики - змушували задивитись на шию та сексі ключицю.

   Його очі блиснули на мене, а губи затремтіли в лукавій усмішці. Спіймав мене на гарячому. Упс! Я подивилась в його очі, в яких стрибали вогні, і промовила.

   — Привіт.

   — Привіт. — Ілай сперся плечем об одвірок, і усміхнувшись, запитав. — Можна увійти?

   — Невже ти іноді запитуєш дозволу? Я думала ти вмієш вриватись до чужих осель…

   Він мене перебив, нахиляючись до мене і обпікаючи гарячим диханням.

   — Тоді це було цікаво… Ти була у ванній… Ти була роздягненою… 

   — Стоп! — Його слова пройшли шлях від грудей між стегон, і я облизавши губи, ковтнула. 

   Він і досі був нахиленим до мене… Його дихання і досі лоскотало мою і без того гарячу шкіру… і я геть забувала, про що говорила, чи що маю сказати.

   Випнуті вени заграли на сухих руках, коли він випрямився і запитав.

   — Я увійду?

   — Куди?

   Ілай облизав швидко губи, очі потемніли немов нічне небо, а усмішка стала такою заборонено сексуальною, що всередині мене все запалало.

   — Золотко… я думав ти поставила табу на секс зі мною, але я не проти змін… І можу УВІЙТИ куди скажеш. 

   Я розчервонілась. Здається, навіть пластини нігтів почервоніли. В мені все перевернулось та прокинулось від його слів. Але я швидко намагалась задихати це полум'я своїми словами.

   — Ти помилився будинком… Тут сьогодні лише смачна вечеря та… 

   — Та? — Брова вигнулась, а його очі не припиняли мене сканувати. 

   — Розмова. 

   — Як забажаєш. — Ілай не зміг не додати. — Але, якщо захочеш відкоректувати свій список, який забороняє секс зі мною - я готовий це обговорити. 

   Він тихо захихотів.

   — Ти нестерпний. — Видихнувши, я пропустила його до будинку. Ілай зняв сандалі і простягнув мені пляшку вина. — Дякую. — Зачинивши двері, я вказала на кухню. 

   Ми пройшли вітальню, і опинившись на кухні, зіштовхнулися, коли Ілай розвернувся до мене. Я в його руках. Мені спекотно і я не відриваю від нього погляду. Наші очі здавалось навіть не кліпали до тих самих пір, доки його телефон гучно не задзвонив. 

   — Вибач. — Він перепросив, і забравши руки з моєї спини, дістав з кишені телефон. Я зі своїм соколиним зором побачила ім'я Кейті. Ілай не відповів на дзвінок, що мене дуже здивувало. Натомість він запитав. — І що ж ми будемо готувати? — Поклавши мобільний на стіл, він потер долоні, дивлячись довкола себе. 

   — Ти колись готував? 

   Ілай подивився мені в очі і похитав головою. 

   — Ні. 

   — Принаймні чесно. 

   — Але ж і ти до сьогоднішнього ранку - ніколи не бігала. Тож, для нас обох - сьогодні щось вперше. — Ілай швидко облизав губи і пройшовся долонею по волоссю. 

   Я задивляюсь на нього не вперше. Мій цуцинячий погляд був спрямований на нього ще в коледжі, але тоді я була наївна і дурненька. А згодом сталося те, що змусило мене зникнути з коледжу і заховатися подалі від усіх. І від Ілая в тому числі. 

   — Тоді ми квити. — Я вказала пальцем на реберця та овочі, які я придбала сьогодні у місті. — Так, як ти ніколи не готував - будеш нарізати овочі. Тільки пальці собі не відріж. Я тільки-но вичистила до блиску всю кухню. — Попередила я, і усміхнувшись, зловила його погляд на моїх губах. Гаряче… мені стало гаряче. А що я собі думала? Я знала, що і під його чарами буде важко тримати оборону. Але я саме та, яка це зуміє. Це мій девіз!

   — Так ти готувалася до мого приходу?

   — Це тут ні до чого. — Пирснула я. — Люблю коли все чисто. 

   — Я новачок - тож зараз все буде брудно. Моя справа попередити. — Ілай шкіриться, як задоволений кіт, і я хитаю головою. 

   — Головне бережи пальці. Хочеться обійтися без крові. 

   — Я до речі перед тим, як йшов сюди - написав записку. "Якщо не повернусь, у Саммер на кухні був гострий ніж. Шукайте мене десь в її підвалі". — Він зімітував мої ранішні слова, тільки тепер, стосовно своєї персони.