2.2

- Ось як. Виходить, ти її не бачив, але вже для мене придивився. Гаразд, дід. Я поїхав. Мені й справді ніколи дурницями займатися.

   - Це не дурниця, Сашко! Тобі нагадати, кому належить бізнес?

   – Діду. Ти чудово знаєш. Я підняв його з дна! Та ти тоді ще й у боргах залишився б, якби я не почав викручуватися, як міг! Бізнес твій лише за документами!

   - Ну і що? Мій же! І це не дурощі, Саш. Я всерйоз. Хочу, щоб ти одружився з Даною Авдіївою! Ти ж знаєш. Ми з її дідом колись разом починали бізнес! Ще тоді домовилися, що одружимо своїх дітей. Ну, з дітьми не вийшло! А ось онука його самий сік!

   – Слухай. Ну маячня. Займався б ти краще своїми квітами!

   - Ти як хочеш, Сашко. Але якщо через місяць ти не одружишся з Авдєєвою внучкою, я бізнес заповідаю твоїй сестрі!

   - Щооооо? Ти зовсім з глузду вижив на старості років! Вона  до нього яке відношення має? Та й не сестра вона мені зовсім!

   Ні за натурою, ні за чим!

   Батько одружився з жінкою з донькою. Вредною донькою. Жахливо противною.

   – Та вона у своєму житті й ​​дня не працювала! Живе за гроші, які я їй за своєю добротою надсилаю!

   І багато, треба сказати живе. Ні разу  не бідно. Вже точно!

   - Рідна, не рідна, а я так вирішив! І рішення свого не зміню! А щоб ти не думав, що я окочурюсь раніше, то дарчу краще, а не заповіт напишу! Місяць тобі, Сашко. Рівно місяць. Не виконаєш мою волю, сам на вулиці залишишся. І квіточками займешся. Двірником будеш.

   – Дід. Ну припини. Це надто далеко вже зайшло! Я поважаю твоє почуття гумору, але…

   - Я серйозно. Ось як ніколи. Ти бізнесмен? Ось доведи! Знайди та вмов дівчину! Покажи мені, який ти переговорщик! Кажуть, ти конкурентів ламаєш! Що? Слабо? Тож думай про те, що на кону!

   От же ж дідько!

   Вилітаю з особняка діда. Купленого на секундочку за мої гроші!

   Часу залишається лише дістатися свого центру.

   Зовсім збрендив дід на старості!

   Але, здається, він серйозно! Ще й справді здуру на нерідну сестру все запише!

   Ну добре.

   Чорт із ним.

   Знайду я йому цю Авдіїву. І одружуся!

   Що-що, а методи переконувати в мене найкращі в столиці! Вона й п'ять хвилин не протримається. Згоду дасть.

   А потім і розлучимося. Коли дід на мене перепише!

   І тут я його дотисну!

   Тому що я не збираюся через якусь ідіотську примху втрачати все, що заробив такою працею!

____________________

Ну що, дівчата?

Схоже, що онук, що дід, два просто шикарних переговорщики, мммммм?

Як вам ця смейка?

Люблю вас!

Дякую за підтримку книги!!! Ви просто неймовірно надихаєте!!!

Не забувайте, плізззз, поставити цій історії лайк ( зірочку), якщо ви ще не встигли цього зробити! Навіть уявити не можете, як сильно це важливо для автора!!!

Люблю вас!

Ви найкращі!!!

До речі, сьогодні буде сюрприз! Підписуйтеся на мою сторінку і ви обов"язково побачете оповіщення про нього!!!

Всім мільйон поцілунків!

Завжди ВАША Кіра!