Глава 30 від 06.12

Аміна йшла за деканом як песик на повідку, не вирватися, не втекти. Пути його магії тримали міцно, спрямовуючи та вказуючи шлях. Крок праворуч, крок ліворуч, це максимум, що вона могла зробити, а так тільки вперед. Хоча дівчина спостерігала в даний момент тільки спину чоловіка, але навіть вона випромінювала такі потужні хвилі ледь стримуваного гніву, що бачити його обличчя вона зовсім не хотіла. Минувши кілька сходів і переходів, безлюдних цей час (тобто у розпал занять), вони вийшли у широкий коридор, вистелений килимовою доріжкою, стіни якого прикрашали картини із зображеннями драконів різних мастей.

— Що, декане Сільверстоун, чергова порушниця? — спитала кам'яна драконяча голова, що стирчала зі стіни як один зі свічників. А красива така, як справжня, з ріжками, добрячими такими іклами і магічним полум'ям, що виривалося з пащі.

Міні насилу вдалося не скрикнути від подиву. Їй і раніше здавалося, що за ними хтось спостерігає, але щоб декоративні вироби ще й розмовляли…

— Та яка там порушниця, — відповіла першій голові наступна, повз яку вони саме проходили. — З тими, хто завинив, він поводиться куди суворіше.

— От заведе до свого кабінету, тоді й… — почала була третя голова.

— Ану циц! — гаркнув Арманд, і ті прикусили язики.

М-да, а говіркі тут елементи декору замку, академія цілком виправдовує свою магічну приналежність. Тішило лише те, що ці балакучі створіння начебто не випромінювали загрози. Навпаки, здається, у їхніх голосах навіть чулося співчуття.

Кабінет декана знаходився недалеко, саме після сьомої голови. Різьблені дерев'яні двері темно-коричневого кольору, оббиті металом, виглядали велично. Настільки велично, що заходити до них зовсім не хотілося. Хоча чого Амін боятися? Ну насварить її Арм, ну зробить кілька зауважень, та й усі справи! Чи ні?

— Заходь! — коротко і ємно, а в голосі справді ледь стримуваний гнів.

Двері самі собою відчинилися, ніби запрошуючи всередину, і Міна інстинктивно позадкувала, а почуття тривоги почало наростати.

— Іди-іди, а то гірше буде, — зі знанням справи порадила найближча драконяча голова. — Наш декан жартувати не любить.

— Ой, не любить… — підтакнула ще одна.

Ну от, тепер їй навіть статуї поради роздають. Хоча, якщо пригадати, вона й сама нещодавно була статуєю. Вони, можна сказати, споріднені душі. Чи не лише душі…

— Може, ми краще вирушимо до ректора? — Аміна до останнього впиралася, не бажаючи заходити всередину. — Він же тут головний, йому й вирішувати, що робити з адепткою, яка чимось завинила. Якщо, звичайно, я справді завинила, — вона підняла підборіддя, бажаючи показати, що винною зовсім не почувається.

— Користуєшся тим, що у батька до тебе слабкість, і хочеш сховатися під його крилом? — хмикнув декан. Недобре так хмикнув, передчуваюче. — Гарна спроба, проте батько зараз далеко, у нього ділова подорож…

— Він у палаці? — зрозуміла дівчина, згадавши слова пана Аліана, сказані після прибуття в академію.

— Саме так. Тобто дуже і дуже далеко, — наголосив на цьому декан. — А за його відсутності головний тут саме я… — на його гарних губах розпливлася посмішка вседозволеності. — І це означає, що вирішувати твою долю зараз доведеться саме мені.

Міна зрозуміла, що якщо потрапить у цю кімнату, вибратися без наслідків буде непросто, якщо не неможливо, а тому зробила різкий ривок, намагаючись вирватися. Однак Сільверстоун передбачив її хід і додав чарів, що сковали ще міцніше, після чого дівчину потоком магії затягнуло до робочих апартаментів фіктивного нареченого.

Класичне оздоблення кабінету декана, міцні строгі меблі та мінімум прикрас чудово характеризували стриману вдачу цього чоловіка. Хоча полиці з книгами, що ширяли по периметру, і поблискуючий магічним вогнем камін оживляли картину та додавали життя. І таким саме вогнем зараз спалахнули очі дракона, ніби демонструючи, що усе це лише напускна стриманість, а там, усередині, вирує така пожежа, що ніякому каміну й не снилося.

— Ну що ж, нарешті ми на моїй території… — промовив Арманд тоном, який не віщував нічого доброго, та запечатав двері магією.

---

Мої любі, якщо ви хочете подивитися візуали до глави, запрошую вас у свій Телеграм канал, де я викладаю арти героїв))
Адреса — в щапці мого профілю)