Глава 14 від 15.11

— А що, Зін-Зіне, матінка із сестрицею вже пішли спати? Чи все ще у вітальні? — спитав куховарку Сільверстоун.

— Хазяйка і молода пані вже зволили відпочивати, — охоче відповіла та. — А господар із молодим паном усе ще сидять за чарочкою сидру. Ну, ви ж розумієте, чоловічі розмови.

Угу, все-таки мати з донечкою навмисне вирішили залишити Аміну голодною, а самі спокійнісінько напилися чаю та пішли спати. Зінара про появу в будинку гості (та прибуття старшого сина сімейства) навіть не знала, тому що їй не вважали за потрібне повідомити. Інакше, бачачи ставлення куховарки до Гіла, вона вже точно подбала б про те, щоб гарненько його нагодувати. Загалом, якби він сам не завітав на кухню, то теж залишився б голодним.

Ух, ці стерви! У Міни так і засвербіли руки відплатити обом, що старшій, що молодшій. Ні, старшій набагато більше, Дайна хоча б брата любить. Але гаразд, це зачекає. От коли Міна нормально освоїть магію, тоді можна буде вигадати щось каверзне для цієї парочки.

Їй навіть бачити їх більше не хотілося, не кажучи вже про те, щоб вступати з ними у родинні зв'язки. А про знайомство з Армандом взагалі б забути як про страшний сон. Але ні, їй доведеться не тільки регулярно з ним зустрічатися, але й бути під керівництвом цього сноба та узурпатора із сексистськими нахилами. Ех, а може, якщо зараз заснути, то є шанс прокинутися у рідному ліжку? І не буде більше в її житті ні капосного декана, ні його божевільних родичів.

— Ну, ми тоді теж підемо, час уже пізній, — Гіл зробив знак дівчині йти за ним. — Вибач, Зін-Зіне, що через нас із батьком та братом тебе серед ночі розбудили. Ти теж лягай швидше.

— Пане Гілберте, та заради того, щоб знову вас побачити, я й до ранку готова не спати, — вкотре пустила сльозу добра жінка.

І Гіл усміхнувся трохи сумною, але справжньою усмішкою. Міна навіть задивилася, настільки пронизливо-проникливим у цей момент здавалося його обличчя. Втім, він швидко взяв себе в руки і знову виглядав глузливо-легковажним шукачем пригод. Залишивши Зінару на кухні, дракон повів Аміну назад до кімнати, але потім раптом змінив напрямок.

— Куди ж це ми? — зацікавилася дівчина.

— Я тут подумав… — хитро посміхнувся чоловік. — Батько з братиком все ще розмовляють у вітальні. Раптом вони говорять про щось важливе… і корисне.

— Ви… хочете підслухати їхню розмову? — округлила очі Міна.

— Скажімо так, я просто хочу дізнатися, чи не готують вони мені неприємних сюрпризів, — він зробив невизначений жест. — Тебе це, до речі, також стосується. Ти ж не хочеш залишатися у незнанні? — і простяг їй якусь маленьку штуковину, схожу на бездротовий навушник, а іншу таку ж вставив собі у вухо. — Заклинання прослуховування неодноразово рятувало мені життя, а вже на пару з цим артефактом витрачає значно менше сил і працює навіть для новачків…

— Ви що, шпигун? — підозріло примружилася дівчина. — Звідки знаєте такі чари?

— Як тобі сказати… З часу мого від'їзду я багато чого навчився, про що не підозрюють ні мій тато, ні братик, — підморгнув дракон і знизив голос. — А тепер тихіше. Ротик на замок та просто слухай.

Гілберт застосував якісь чари, і їхні кроки стали беззвучними, тож до вітальні вони підійшли непоміченими. Але як не прислухалася, дівчина нічого не могла розібрати, лише віддалене звучання голосів за зачиненими дверима. Зиркнувши на супутника, вона помітила, що сам він слухає дуже уважно. І як це розуміти? Кинувши на нього запитальний погляд, вона отримала відповідь, мовляв, наслідуй мене та приклади руку до дверей. Але потім Гіл хитнув головою, відкидаючи цей план, і простягнув їй вільну руку, долоня якої загорілася магією.

Тобто вирішив сам стати для неї передавачем? Але чому? Засумнівався, що їй вдасться скористатися артефактом самотужки? Чи побоявся, що вона випадково випустить силу і видасть їхню присутність? На мить завмерши в нерішучості, Аміна таки вклала тремтливі пальчики в теплу долоню чоловіка. Господи, невже вона і справді зараз підслуховуватиме розмову ректора і декана заклинанням прослуховування як справжнісінька шпигунка? Хм, а чому б і справді цього не зробити? Все-таки порушувати правила дуже цікаво. Безперечно, Гілберт на неї погано впливає. Але… як не дивно, їй це навіть подобається!