4 Марія

Дивна пропозиція швидко забувається. У мене купа проблем з влаштуванням на роботу. Незважаючи на те, що  я навчалась по державному замовленню отримати бажану посаду не так легко. Я мріяла про розслідування особливо небезпечних злочинів, але місце знайшлось по розподілу лише у карному розшуку. 

Проте коли зранку приношу туди документи на затвердження мене чекає сюрприз.

— Маріє, з вами хочуть поговорити, — заявляє керівник відділу персоналу. — Прийдіть до начальника слідчого відділу. 

Певно хамовити мажор все ж на мене поскаржився. Ну і фіг з ним! Зате я відстояла справедливість і не дала йому познущатися над слабшим! А якщо мені зараз відмовлять  в посаді то я його знайду і дам по морді ще раз. По справжньому. Як тренер вчив. 

В кабінет заходжу рішуче. Я не відчуваю за собою провини. 

— Вона вже тут, —  каже комусь по телефону полковник. — Сідайте Маріє, з вами хочуть переговорити. 

Я сідаю. Все якось цікавіше і цікавіше. 

За мить в кабінет вривається вусатий здоровань. На ньому старий светр, джинси і несподівано помічаю дорогий годинник на зап’ястку. Зупиняється навпроти мене і якусь мить роздивляється. Потім сідає навпроти. 

— Це майже допит, —  каже він. — Що вас пов'язує з Адріаном Вовк? 

— Ким? — тут вже не можу стримати здивування.  

— Ним, —  і витягує з теки фото вчорашнього незнайомця. Я кривлюсь.

— Написав заяву, гад? — питаю нарешті. Все ясно як божий день. Побіг писати скарги негідник. Сам винен. 

— Ні, ви не так зрозуміли, —  каже незнайомець. — Ви з ним вчора пили каву, от мені і цікаво, що вас з ним пов'язує. 

Я трішки розслабляюсь. І переповідаю в фарбах і емоціях вчорашню пригоду. Звісно про ляпас умовчую. 

— І він вас після конфлікту вирішив пригостити кавою? 

— Та так. Певно вирішив, що я підходжу для його сутенерських справ, —  підсумовую я. 

Вусань чомусь сміється. Потім дивиться на полковника. Той прислухається дуже уважно. Невідомо хто цей здоровань, але навіть полковник його боїться. Це очевидно. 

— Я дівчинку у тебе заберу напевно, —  каже нарешті. — Так що там про сутенерство? 

— Наречену його просив повдавати за гроші. Типу ескорт, —  відповідаю я. Мені зовсім не смішно. 

— І ви не погодились? 

— Звісно ні! Я що продажна якась? 

— Отже, Маріє, справа така, —  вусатий підсовує мені свою теку ближче. — Адріян Вовк не сутенер. Він аферист, до якого дуже важко піддібратися. Зараз займається ювелірними виробами, крутить афери, на яких за нашими даними вже заробив кілька десятків мільйонів. Але слизький як вугорь. Ніяк не вдається його ухопити за хвіст. 

Підбираюсь і уважно слухаю. Киавю навіть. Документи авжеж за кілька секунд я вивчити не можу. Бачу лише фото хама з добрим поглядом. Він красунчик, яких ще пошукати. 

— І зараз така удача, —  продовжує вусань. — Вчора під час негласних розшукових дій вас помітили поруч з ним. І він вам зробив шикарну пропозицію, яку ви повинні прийняти. 

— Робота під прикриттям? — відразу метикую я. Мене охоплює захват і азарт. Засадити такого негідника як цей Адріян я готова хоч сьогодні. 

— Розумна дівчинка! — радіє вусань. — Тож заберу вас на час операції у свій відділ. А якщо впораєтесь — на постійну роботу. 

—  А ваш відділ —  це який? 

— Точно, забув представитись. Майор Великий, відділ особливо небезпечних злочинів. 

Здається в цю мить десь над моїми вухами заспівали ангели. Великий… Легенда слідчого факультету. Його справи нам давали для розбору і прикладів того, як працює справжній детектив. І я буду працювати під його керівництвом. Оце так удача! 

— Я готова! — підхоплююсь і випрямляюсь в струну.