Розділ 1. Брехню не сховати

Чи знаєте ви, що кожен має право на помилку? Неважливо, наскільки великою чи болючою вона була. Іноді здається, що деякі рішення вже неможливо виправити, але життя любить дивувати. Головне, це мати бажання змінитися та сміливість визнати свої помилки.

А тепер уявіть, що вам подарували шанс почати все спочатку. На який момент свого життя ви б повернулися? Яких подій намагалися б уникнути? Які слова сказали б інакше? А можливо, комусь нарешті відкрили б очі на правду або змусили б відповісти за свої вчинки?

Звучить як казка чи дивна вигадка, чи не так? Але життя часто пише найдивовижніші історії. Воно подає нам знаки, шепоче правильні відповіді, попереджає про небезпеку. Та коли ми вперто їх ігноруємо, починаються справжні уроки. І часом їхня ціна виявляється надто високою.

Для когось це стає кінцем. А для когось, тим початком нового шляху, шансом усе змінити та нарешті знайти своє щастя.

Саме така історія сталася із Селеною...

То ж, друзі, поринаємо у часи могутніх Богів та Богинь. Тут кожен крок має свою ціну, кожне слово може стати вироком, а кожне кохання, це або благословення, або прокляття.

Олімп не прощає слабкості. Тут не існує випадкових рішень, лише наслідки, які тягнуться крізь століття. Боги грають у свої ігри, напівбоги шукають місце серед них, а смертні навіть не здогадуються, що їхні долі давно переплетені з волею вищих сил.

Селена - наймолодша дочка Зевса, улюблениця самого Олімпу. Її поява завжди викликала тишу: в одних вона пробуджувала захоплення, майже благоговійний трепет, для інших, це причина тихої, прихованої заздрісті, яку ніхто не наважувався озвучити вголос. Вона виросла серед богів, де кожен її крок спостерігали, кожне слово зважували, а кожну емоцію намагалися прочитати, як пророцтво.

Краса її не просто витончена, а вона здавалася божественною навіть серед безсмертних. Каштанове, майже шатенове волосся спадало м’якими хвилями до талії, немов саме сонячне світло застигло в пасмах. Очі - ясні, глибокі, з відтінком холодної трави перед бурею, що могли як заспокоїти, так і змусити відвести погляд. В її поставі не було гордині, але була природна сила, від якої ставало незручно слабшим.

Головним даром був грім і блискавка, чиста стихія небес, яка підкоряється її емоціям і волі. На відміну від інших напівбогів, Селена не просто користується силою, а відчуває її як частину себе. Один спалах гніву може розрізати небо, а один порух руки різко змінити хід битви. Саме тому її бояться навіть ті, хто посміхається їй у спину, і поважають тому, що ніколи не наважиться кинути виклик.

Але найбільша сила Селени, це не лише блискавки, даровані Зевсом, а справжній, рідкісний і майже унікальний талант - це сила зцілення.

Вона володіє давніми знаннями про трави, їх властивості та приховане призначення, які були забуті навіть серед богів. Селена вміє бачити те, що інші не помічають: у звичайній рослині - ліки, у краплі роси - енергію відновлення, а в отруті - можливість порятунку. Дотик може як загоїти смертельні рани, так і стабілізувати стан навіть тих, кого вже вважали приреченими.

Але найстрашніше й найцінніше в її дарі, це здатність руйнувати найпотужніші прокляття. Ті, від яких боги згасали за лічені дні, втрачаючи силу, розум і саму сутність, Селена може не лише стримати, а й повністю знищити. Саме тому її сила вважається небезпечною навіть серед Олімпу, бо вона здатна втручатися в те, що не повинно бути змінене.

І хоча багато хто бачить у ній лише доньку Зевса, блискавку на небі та символ влади, справжня істина інша: Селена майже межа між життям і смертю. Той, хто опиняється поруч із нею, ніколи не знає, чи буде він врятований… чи прокляття зникне разом із ним.

Попереду наших героїв чекають: інтриги, заборонені союзи, небезпечні почуття і вибір, який може знову зруйнувати Олімп… або переписати його історію заново.

Ну, що ж знайомтесь... Хто цей сміливець, що не зміг покохати Селену? Це був син Ареса, бога війни - Скірон. Народжений у тіні постійних битв і крові. У його жилах змішалися божественна сила та холодна дисципліна, яку він змалку вчився тримати як броню. Він не з тих, хто говорить зайве: кожне його слово зважене, кожен погляд, як удар перед боєм.

Скірон звик виживати, а не довіряти. У ньому завжди відчувається внутрішній конфлікт, між честю воїна та тиском очікувань батька-бога війни. Саме тому він часто здається холодним, відстороненим і навіть жорстоким, хоча під цією маскою прихована втома від нескінченної боротьби. Любов для нього, це слабкість, яку він ніколи не дозволяв собі прийняти.

Але Селена покохала Скірона та кохала все своє життя. Заради нього вона жертвувала собою, підтримувала його родину та вірила, що одного дня її почуття будуть взаємними. Саме тому, коли батько Селени, всемогутній Зевс, наказав Скірону взяти її за дружину, вона сприйняла це як подарунок долі.

Та шлюб, побудований на примусі, ніколи не приносить щастя.

Десять років Селена намагалася завоювати серце чоловіка, який ненавидів їхній союз. Десять років болю, зрад і нездійснених надій. А потім настав день, коли Скірон не лише виступив проти Зевса, а й власноруч обірвав життя жінки, яка кохала його понад усе.

Біль, саме він був останнім, що відчувала Селена. Гостре лезо увійшло просто в серце, залишаючи після себе пекучий холод та перед очима все розпливалося, а розкішна біла сукня повільно забарвлювалася в червоне.