Глава 7

Дракон?! Але як? Я настільки ошелешена, що втрачаю дар мови! Коли ми нарешті, виходимо з ресторану, мені все ще важко повірити, що це не видіння і не сон! Ми зупиняємось під каштаном і я обережно кидаю погляд на свого супутника! Зараз він виглядає, як звичайна людина, хіба що дуже приваблива. 

-Я повинен перепросити, Серпенто, мені треба було все пояснити одразу. Коли я побачив вас вранці, то спочатку просто не повірив. Від вас йшла така шалена енергія, що я не міг помилитися! 

-Ще б пак, ваша дівчина накинулася на мене, наче дика кішка! - потроху оговтуюсь і в мене виникає дуже багато питань. -Так може скажете, хто ви насправді? Ми ж не могли перетнутися випадково?  

-Я Юдварга… - відповідає так спокійно, наче просто прізвище назвав.

-Дракон-перевертень?! Я думала їх давно не існує!

-Офіційно ні. Але останнє століття нам вдалося непогано прилаштуватися в людському світі. Мої статки дозволяють жити не гірше, ніж колись жили перевертні в Темному нагір'ї. Я можу дозволити собі не тільки Aston Martin, у мене є нерухомість, невеличкий ювелірний завод, а також мережа ресторанів. Одеса - гарний курорт, я живу тут останні кілька років і досі ніхто не помітив, що я чимось відрізняюсь від звичайних людей. Єдина складність залишаться в тому, щоб знайти собі пару.

Роблю круглі очі, цього мені не вистачало. 

- Тільки не кажіть про те, що вірите в істинних! Я - точно не ваша пара! В мене відмінна робота, великі плани на майбутнє і невиконане завдання. Якщо я за три дні не організую побачення для свого боса, в мене будуть величезні проблеми! Вже мовчу про те, що дуже не хочу розчаровувати його чарівну подружку. Так, що вибачте, Олексію, але…

Підвожу погляд і провалююсь в темний колодязь його очей, в яких спалахують вогняні іскри. А ще бачу якісь дивні картини, наче лечу понад гірськими вершинами, які ховаються в хмарах, милуюсь водоспадами та буйною зеленню. Непогане 3Д кіно, так що я не одразу повертаюся до реальності. 

-З вашим завданням я думаю легко впоратись, - спокійно заявляє Олексій, тримаючи мене за руку. - В моєму ресторані вам точно сподобається. Там великі порції, багато екзотики та дуже смачне вино. А ще - вид на море й окремий зал в печері - думаю вам він особливо припаде до душі! Ідеально для василіска. 

Я зітхаю і не знаю, що відчуваю більше - полегшення чи хвилювання. Відпустка тепер у мене в кишені, залишається зробити фотозвіт для пані Саламандри і відправити в особисті. Чомусь я не сумніваюся, що ресторан Олексія припаде їй до смаку, а що до мене… Здається, Серпента, ти витягла свій щасливий квиток! Єдине, що хочу сказати: якщо колись побачимось в Одесі, а я точно сюди повернуся, буду рада прогулятися з вами по місту, адже тут трапляється таке, чого не може статися навіть в магічному світі!