31. Дарина. Я заплуталась

Тоді, коли Слава по телефону  запитав мене, як це я зібралася одружуватися, якщо досі заміжня, я розгубилася.  

— Ти ж сам не захотів давати мені розлучення, — сказала я. — Вірніше проігнорив виклик у суд. А потім, звичайно, я могла й сама оформити все, написати заяву, що ти зник і все таке, але Настя захворіла, і мені вже було не до того… Давай розлучимося зараз, у тебе ж є якась жінка, думаю, і тобі це потрібно. 

— Що, знайшла якогось багатія і тепер отак просто хочеш розлучення? Ну ні, я не дам його тобі! 

— Тоді я знайду юриста, який швидко допоможе вирішити цю проблему, — сказала я. 

— А твій багатий буратино взагалі знає, що ти — одружена? Може, варто його просвітити? Я можу…

— Нащо тобі це? Просто на зло мені хочеш зробити? Це не я пішла від тебе, ти сам нас із Настею покинув і рік від тебе не було ні слуху, ні духу…

— А тепер я хочу повернутись. І або ти будеш зі мною, або маєш принаймні компенсувати мені все. Думаю, сто тисяч не мають бути проблемою для такого багатого мужика, як він? Зможеш забрати таємно.

— Ти що, зовсім дахом поїхав? Де я візьму такі гроші? — обурилась я. 

— Звідки мені знати, — відповів він. — Але якщо пообіцяєш, що даси до завтра, то я, так і бути не піду до твого нового хахаля сьогодні ж.

— У мене стільки немає, — сказала я. — Можу дати двадцять тисяч, це все, що в мене є, а потім, як отирммаю зарплату, можу дати ще, але за раз сто тисяч я ніде знайти не можу. 

— Добре, почнемо з двадцяти. Тоді зустрінемось ввечері завтра ж…

***

— Що, в тебе так погано з грошима? — сказала я, коли ми зустрілися після моєї роботи. Добре, що Саша затримався в ресторані, тож він не знав про те, що я не поїхала одразу додому. — Ти ж працював за кордоном? І виглядаєш непогано, одяг у тебе цілком пристойний… Навпаки я б мала казати, щоб ти допомагав доньці…

— Це тільки початок, Дарино, — сказав він, забираючи двадцятку. — Краще притримай свої думки, якщо не хочеш, щоб я розізлився. Бо ж я можу і Настю забрати, а не тільки налякати тебе і твого хахаля. 

— Як ти її забереш? — я відчула, що в мене дуже закалатало серце. — Вона має жити зі мною…

— Моя дівчина — адвокат з сімейного права, вона сказала, що так як є докази твоєї зради, це буде нескладно, в неї всюди знайомі, та й докази в мене є, — він усміхнувся. — Фотографії з тим мільярдером. 

— А те, що ти сам живеш з іншою жінкою — не зрада? — вигукнула я. 

— Де докази? Я приїхав з-за кордону до коханої дружини і дитини, привіз їм все, що заробив, — він зробив сумний вираз обличчя. — Але дружини вдома не було, дитини теж. Я вирішив знайти їх і знайшов в будинку якогось багатія… Моя дружина продається йому за гроші, авжеж, дитині краще не жити в такій токсичній та аморальній атмосфері. Тим паче, мало які в нього нахили… Раптом, він насправді хоче зробити щось і з моєю донькою? А ти — лише прикриття?

— Ти якийсь хворий на голову, — тільки й змогла сказати я. — Саша мене кохає, і ми скоро одружимось. І ти, як не старайся, нічого з цим не зробиш! 

— Подивимось, — він задоволено усміхнувся. — Коли там в тебе зарплатня?

— В кінці місяця, — сказала я.  — Добре, але це буде останній раз. Я тобі дам ще двадцять тисяч, і на цьому все. Шукай якісь інші засоби для збагачення. Відчепися від мене!

— Ну, то ми ще побачимо, хто і від кого має відчепитись, Дарино, — він сховав гроші до кишені. — Будемо на звʼязку, — на цих словах він розвернувся і пішов геть…

***

Наступний місяць не приніс нічого втішного. Слава продовжував вимагати в мене гроші і лякати тим, що все розповість Саші. Мабуть, мені треба було все сказати йому одразу, коли це тільки почалося. А зараз я боялась, що коли Саша дізнається, що я досі заміжня, він вважатиме мене брехухою. Мені треба було все-таки добитися розлучення, але я не знала, як це зробити. Я боялася звертатися до юриста, як планувала раніше, бо Слава сказав, що у його дівчини скрізь у суді знайомі, і питання буде вирішено на його користь. Отже, щоб Настя залишалася зі мною, я, за його словами, не мала робити ніяких рухів щодо розлучення. 

Між тим наші стосунки із Сашею стали не такими довірчими, як раніше. Він багато працював через відкриття нового ресторану, пізно повертався, і хоча ставився до мене добре, як і раніше, іноді я помічала в його погляді щось насторожене. Немов він приглядався до мене і хотів щось сказати чи запитати, але потім переводив розмову на щось інше. 

Це почалося майже відразу після того, як у моєму житті об’явився Слава. І я весь час була як на голках, бо щодня думала, а раптом Слава все ж прийде до Саші і все йому розповість? Я погано спала, втратила апетит, на роботі важко було зосередитися. Всі думки крутилися навколо ситуації, яка здавалася мені безвихідною…

Любі, прошу вибачення за невелику затримку)

За вашу терплячість хочу подарувати комусь із вас промик на безкоштовне читання книги Макса Дикого "Помста мільярдеру" FrEYexQZ 

Приємного читання та гарних вихідних!