23. Саша. "Я хочу, щоб ти поцілував мене..."

— Настю, доросле життя трохи складніше за твої уявлення, — я погладив малу по голові. — Але мені дійсно дуже подобається твоя мама. Ходімо до будинку, подивимось щось усі разом? 

— Ходімо, — Настя взяла мене за руку і прямо-таки потягнула до будинку. 

Ми дійсно провели цей вечір всі разом, подивились фільм, поїли піцу з доставки… Настя, вимотавшись після гостювання та таких насичених вихідних, вирубилась прямо на дивані. 

— Треба віднести її до кімнати, — тихо сказав я, коли на екрані вже зʼявились титри. — Я швидко, — я встав з дивану і підхопив малу на руки.

Швидко відніс Настю до її спальні, а потім пішов назад до Дарини. Це мав бути наш перший вечір тільки вдвох. Ну, може другий, якщо рахувати попередню ніч, коли ми спали в одному ліжку… 

Коли я спустився, то побачив, що Дарина вже практично прибрала у вітальні і заклала посуд в посудомийку. В черговий раз відчув, ніби ми всі вже дійсно родина.

Підійшов до неї і обійняв зі спини за талію:

— Коли ти зʼявилась в цьому будинку, ви з Настею, у мене ніби нарешті зʼявився дім…

— Справді? — вона радісно усміхнулась. — Мені хочеться робити все для того,  щоб у тебе був справжній дім і справжня родина…

— Я вже це відчуваю, — я торкнувся губами її шиї і трохи притиснув Дарину до себе.

— Твоє серце так сильно б’ється, — сказала вона, поклавши долоню мені на груди. 

— Не дивно, бо ти дуже близько, — відповів я їй на вухо, зачіпляючи губами мочку. 

— Я дуже хвилююся, — зізналась вона. 

— Я теж, — я погладив її по талії. — Але я не зроблю нічого, чого ти не захочеш. 

— Я хочу, щоб ти поцілував мене, — прошепотіла Дарина. 

Я усміхнувся і подався вперед, торкаючись губами її губ і прикриваючи очі. Цілував повільно, настільки повільно, наскільки міг, хотілось трохи розтягнути момент, не хотілось поспішати сьогодні.

Я відчув, що Дарина вся тремтить, немов їй холодно. Вона заплющила очі, притиснувшись до мене. 

— Ще трохи і я не зупинюсь… Хочу повести тебе в мою спальню, — прошепотів їй на вухо. — І щоб ти завжди ночувала тільки там…

— Я б дуже хотіла проводити всі ночі в твоїх обіймах, — відповіла вона, дивлячись мені в очі. 

Я знов подався вперед і поцілував її, але цього разу коротко. Потім відірвався від її губ і взяв за руку:

— Ходімо…

Я повів її до сходів. Ми не поспішали, але я відчував цю напругу, повітря навколо ніби наелектризувалось. Коли ми зайшли до спальні, я провів її до ліжка. Всадив на нього, а сам сів поруч, обіймаючи її за талію і знов цілуючи.

— Я кохаю тебе, — раптом видихнула вона і немов засоромилася цих слів, трохи почервоніла. 

Я відчув провину за те, що зараз не готовий сказати ці слова… відірвався від її губ і зазирнув в очі. Дивився трохи розгублено, але я не хотів казати їх просто щоб сказати, я не хотів щоб ці слова були просто словами.

— Вибач, — прошепотіла Дарина. — Мабуть, я все зіпсувала…

Я торкнувся долонею її щоки і продовжував дивитись їй в очі:

 — Я хочу сказати ці слова тоді, коли буду готовий… Пробач. Певно, я сам все зіпсував…

— Не переживай, я все розумію, — вона провела пальцями по моїй щоці. — Тобі просто потрібен час…

— Чорт, — я відвів погляд, але поклав свою руку поверх її долоні на моїй щоці. — Чому… Так не мало бути.

— Ти ще кохаєш її, — сумно сказала Дарина. 

— Не кохаю… Не маю кохати. Я думаю про тебе, а не про Єву, — я зітхнув. 

— Поцілуй мене ще, — вона потягнулася до мене, заплющуючи очі. — І тоді не будуть потрібні жодні слова…

— Добре, — прошепотів я, теж заплющуючи очі і торкаючись її губ. 

Серце знов забилось швидше, щойно я доторкнувся до неї. Я хотів сказати їй, що кохаю… В цю мить я дійсно вважав, що кохаю її. Коли я цілував її, коли вона обіймала мене, коли вона тремтячими долонями розстібала мою сорочку, і коли я нарешті торкнувся її шкіри під кофтинкою… Коли вона шумно видихнула повітря мені на вухо, коли я прошепотів щось, чого зараз і не згадаю, коли вона тремтіла в моїх руках, а я тремтів разом із нею… Я хотів сказати, що кохаю її, але ці слова так і залишились несказаними…