99. Майже заручини

Тільки пізніше, спускаючись до їдальні на вечерю, дівчата разом із Феліцатою тихенько обговорили пастку, яку їм влаштували. Після свого нічного візиту під їхні вікна, Мисливець, як і очікувалося, шукав момент, щоб випробувати їх поодинці. Але Інга із Мариною виявилися чомусь зовсім не готові до такого виклику.

— Мене мучить один сумнів, — сказала Інга. — Хіба привид може створити цупкий фантом? Я тримала лже-Марину за руку, її рука була гаряча і здавалася живою. Хіба…

— Привиду простіше вселитися у тіло живого, ніж зробити такий фантом, — відповіла Феліцата. — Але оскільки справжня Марина поспішала на допомогу, захоплення тіла не було. Був лов «на живця». Ви обидві опинилися б на березі у темний час і без моєї підтримки. Мисливцеві майже вдалося виманити вас. Але втрутилися наші браві захисники! Честь їм і хвала! А ви поводилися дуже нерозумно, дівчата! Я ж просила не йти зі своїх кімнат, тим більше із пансіону!

— Я винна, не перевірила, ХТО мене кликав насправді, — шморгнула носом Інга. — Але у мене виникли невиразні підозри із самого початку, просто я не могла їх розібрати. Та й не дослухалася, якщо чесно! Але ж ти казала, Феліцато, що примара не переступить жодного порога у пансіоні! Що Морсі захистила свій дім магією!

— Не переступить, якщо хтось не відчинить йому двері, — уточнила Феліцата. — Але якщо вселення не було, схоже, і привиду у пансіоні все-таки не було. Мисливець не набув вигляду Марини, навряд чи він це може. За межами вежі його тіло розпливається так, що не обдурить навіть першорічку! А значить, ти маєш рацію: це був фантом, зроблений людиною. У нашого Мисливця знову є спільник, як у Блеквуді. Він виманив Інгу на болота і, можливо, саме він розрахував, що Марина незабаром побіжить за нею... Він знає нас набагато краще за привида, і забезпечує свого господаря потрібними відомостями!

— Але хто? — мимохіть вигукнули учениці, і одразу ж оглядалися, щоб їх не чули сторонні вуха. — З тих, хто був із нами в Блеквуді, тут лише Рок! А він сам завадив Марині бігти у пастку!

— Не тільки, ще Супер-Клейн! — нагадала Марина.

— Але його, здається, не було видно і не чути?

— Це не аргумент! Нагадаю, дівчатка, що можна бути дуже близьким і залишитися невидимим. Не кажучи про те, що той, хто у замку створив фантом Арії, міг ховатись досить майстерно і ми його навіть не бачили! Або бачили, але зараз не впізнаємо. А тут чимало нових підозрюваних, котрі знають про мету нашого приїзду на узбережжя. Її не приховаєш. З того часу, як ми переступили поріг «Мокрих каменів», вся округа знає, що приїхали чергові чарівниці, викликати на бій привиду із вежі. Адже це часто тут трапляється. І усі хочуть подивитись на приречених. Так що повірте, за нами із самого приїзду стежило дуже багато цікавих очей. Але чиї із них — очі шпигуна та підступного ошуканця? До нас же ніхто, крім гостя, що світиться, не проявляв агресію... інспектор не вважається! А ось підвищену дружбу виявляли багато...  До речі! Мені потрібна Морсі для серйозної розмови! Поспішайте, я хочу встигнути зловити її до вечері!

— Морсіє, люба! — Феліцата перегородила дорогу господині пансіону у вузькому кухонному коридорчику. Учениці вирушили до столика, свідків із слуг не було.

— Ми дуже вдячні тобі за допомогу! Два артефакти за один день! І які! Це неймовірно! Але ти нічого не хочеш мені пояснити?

— Про що? Я зараз занадто зайнята, щоб грати у загадки! Гості вже зібралися!

— Тоді я спитаю прямо. Мені вдалося «розговорити» твій браслет із зелененькими камінчиками. І судячи із його магічного сліду, твоя стара скринька і браслет у ній лежали у тій коморі вже років п'ятдесят, не менше! Та й «Мокре каміння» відкрилося у нинішньому вигляді далеко не десять років тому. Ти дуже молодо виглядаєш для всієї цієї історії! Але я не відчуваю у тобі магії. У тебе дуже дивна аура, але не магічна. У чому справа?

— Не приховую, — самовдоволено кивнула Морсі, — багато хто у моєму віці хотів би так виглядати! Як і у твоєму! Мій батько у родинних стосунках із королем моря, і ти маєш рацію, він зник не десять років тому. Навіть не двадцять. Але ж я не можу розповідати про це усім зустрічним! Тільки близькі можуть знати мій секрет.