57. Гра у схованки із Божевільною Келлі

Донат та Феліцата знову пішли до кабінету охоронця замку, залишивши молодь унизу. Хоча їм також дуже хотілося знати перебіг розслідування.

— Сподіваюся, зараз ви виявите розсудливість і триматиметеся разом, — сказав Донат. — Року, доглядай за дамами і поклич інспектора! Але постарайся, щоб до нашого повернення усі не розбіглися і не повбивали один одного!

— Буде зроблено! — обіцяв Рокхарт.

— Я подивлюся! — охоче протріщав Сферик. Але тут же злетів униз, завис між Інгою та Мариною і тихо повідомив їм, що для полювання на невловимого свідка усе готово, Плюшка вистежила її. Поки начальство зайняте, можна встигнути.

— Але ми не можемо піти зараз, — поскаржилася Інга. — Не можна так ризикувати!

— Нас тр-роє та їх теж тр-роє! — обурився Сферіус. — Враховуючи Плюшку, нас навіть четверо! Мені здається, цього достатньо, щоб виконати наказ-з не ход-дити по одному!

— Ні, Сферику, давай дочекаємося новин від старших, — учениці Феліцати справді виявляли розсудливість. — Як гадаєш, яку звітність хотів перевірити Донат?

— Кількість гостей, — відповів дух замку. — Він думає, тут крім нас, може ховатися хто завгодно! І Донат пр-равий! Можна відстежити, хто і коли прийшов у замок. Але якщо хтось вир-рішив залишитися тут, він може сховатися!

— Захист замку може показати, хто і де у будь-який момент? І скільки нас тут? — зрозуміли гості.

— Примір-ром, - неохоче простяг Сферіус. — Показує, але не точно. З погр-рішностями!

— Чому?

— Через мене. Я створюю перешкоди своїм полем. У донлонському банку сигналізація р-працює чудово! А у старих замках... Занадто багато перешкод, — зітхнула куля блискавки і притихла, відчуваючи свою відповідальність за те, що сталося.

Сферіус угадав, що в кабінеті обговорювалися дані захисного екрану.

— Толку від нього мало, — пробурмотів Амадей. — Він так налаштований через Сферіуса, що ловить будь-які викиди енергії. Але навіть не можна точно сказати, це люди, фаміл’яри, привиди чи ще якась істота? Головне, він має блокувати небезпеку та перевіряти наміри будь-якої істоти. Але, як бачите, хтось знайшов спосіб обійти захист у тому місці, де він найтонший. Він дуже добре знає, як працює наш захист.

— Той, хто поставив пастку, не був поряд із Арією, — зауважила Феліцата. — Злочинець був один із петлею в руках, яка поки не активована, небезпеки не становила. Арія також була одна. І коли настала пряма загроза життю, захист уже не встиг нічого запобігти, це сталося надто високо, поряд зі шпилем і діркою назовні.

— Так, так і було, — підтвердив Донат. — І скільки нас було у замку хоча б за останню добу? Вважаючи всіх істот, які зумів розпізнати екран? Чи хоч скільки нас зараз у замку?

— За даними останньої години, дванадцять, — відповів Амадей.

— Стоп! — бойовий маг насторожився. — Ти, я, Феліцата, три дівчинки, Рок, інспектор, виходить вісім. Якщо рахувати Сферіуса і вашу сову…

— І наш домашній првид, — доповнив Амадей. — Одинадцять!

— Значить, зараз по замку блукає неврахований фантом? — іронічно спитала Феліцата.

— Я здивований, що лише один! —сказав Донат. — Будь-який маг-практик середньої руки міг створити їх із десяток, щоб заплутати дані! А хто сам не вміє робити фантомний зліпок, міг купити це заклинання у будь-якій лавці! Можливо, у замку таки є неврахований гість?