54.

Сова й так була поблизу, кружляла над двором, спостерігаючи тривожні збори. Вона швидко зрозуміла наказ і почала описувати кола ближче до Арії. Плюшка чула її думки і передавала униз, ставши зв'язківцем між батьком та дочкою. Донат повторював нову інформацію вголос.

— Петля на нозі стріляє струмом. За найменшої спроби звільнити Арію розряд буде смертельним. Якщо я не дам клятви, її не загрожують скинути із висоти. Це не так небезпечно і для самої Арії, і ми б зуміли перехопити її. Її просто вб'ють. Вона не знає злочинця, нікого не бачила. Спілкувались із нею так само, як і зі мною — записка, із проханням прийти на вежу. Там чекала пастка. Але як можна загрожувати відкрито життю мага у захищеному замку? — Вибухнув Донат. — Амадею! Як це розуміти?

— Вона висить на шпилі, — сумно відповів охоронець замку. — А шпиль за вимогами техніки безпеки виходить за межі захисної бані! Це громовідвід. І орієнтир для мандрівників. Дурні бюрократичні правила! О, якби я міг це передбачити!

— Але ж ти не думаєш, що петлю закинули зовні? Через дірку у куполі?

— Ні, любий друже, — ще сумніше похитав головою Амадей. — Але там, на висоті найслабший захист, хтось дуже точно усе розрахував. Він не підняв би Арію з двору, але зміг упіймати її на вежі. Там завжди чути крики птахів, і йде дощ, якщо він іде зовні. Очевидно, сили злочинця вистачило… Ех, старий я став для цієї посади! У моєму замку творяться жахливі речі.

— Батько! Скоріше! Він знову б'ється струмом! — без жодної телепатії гукнула Арія. Її голос зараз мало нагадував голос зляканої жертви. Натомість нагадував Сферіуса, коли він тільки відновився після вибуху і жадав помсти. Усім було ясно, що дочка мага дуже зла. Отже, не сама вона придумала висіти у такому безпорадному становищі.

— Клянуся! — кинув Донат голосно, щоб його чули не тільки усі у дворі, а й Арія. І шантажист, якщо він слухає через дірку у куполі. І похмуро повторив клятву за всією формою: — Клянуся життям моєї доньки Арії Райлі, що не навчатиму бойової магії нинішніх учениць Феліцати, Інгу Сайлент-Хіл та Марину Рейвенкорт. Жодних порад, жодних консультацій, жодних бойових прийомів! Я відмовляюся від честі бути їхнім наставником! Сподіваюся, що свідки добре чули?

— Я підтверджую, — кивнув Амадей, уникаючи дивитися другові у вічі.

— Я підтверджую клятву, — сказав захисник Клейн. — Але для порядку краще викласти письмово…

— Аааа! — крик Арії змішався з вереском переляканої Плюшки. Як тільки клятва її батька набула чинності, дівчина звалилася униз. Сова встигла відлетіти вбік, але сердито булькала, як кип’ячий казан.

Перевернувшись у повітрі, як кішка, Арія приземлилася на ноги і явно не потребувала сторонньої допомоги. Щойно пастка відпустила її, захист замку не дав би їй розбитися об каміння двору, навіть не май Арія навичок бойового мага. І не стій довкола стільки охочих загальмувати її падіння. Саме тому, через своє уміння та яскраві обдарування Арії було дуже соромно. Ну як, як вона могла так влипнути? І мало власної ганьби, із її допомогою у безвихідну пастку загнали великого Райлі, позбавивши його будь-якої здатності боротися із шантажистом. А що таке поразка означає для бойового мага!

— Батьку! Я… Слово честі!.. — Арія одразу кинулася до батька. Той жестом зупинив її.

— НЕ тут. Я хочу почути подробиці, але не зараз. Ходімо, покажеш усе, як було. Якщо не боїшся знову лізти на вежу.

Арія обурено труснула чорною гривою, але промовчала. Донат продовжував командувати:

• Дякую, інспекторе, ви дуже допомогли… Амадею, випий серцеві краплі, Сферіусе, прослідкуй! Рок, ходімо із нами.

— Я щасливий запропонувати свою допомогу, — озвався молодий маг. Із власної ініціативи він не ризикнув втручатися у сімейні розбори, але явно хотів допомогти.

— …Феліцато і дівчата — теж, — Донат повів усіх назад у замок і далі гвинтовими сходами вони піднялися на найвищу вежу.