44.

Подумки вони обидві не сварили сову, але попередили триматися від нервової дівиці подалі. Плюшка повинна була чути їх, але ніяк не показала, що наказ прийнято. Просто більше не падала на стіл до кінця сніданку.

- Бачите, з нами в замку стало набагато веселіше, як я і обіцяла! - сказала Феліцата. І знову змовницьки нахилилася до Доната і Амадея: - Втім, Сферіус каже, ви і без нас не нудьгували?

- Була справа, - коротко запевнив Донат, підтвердивши про спробу викрадення цінностей із галереї.

- Обговоримо?

- Пізніше.

- Сподіваюся, мій помічник не дуже втомив вас своєю балаканиною? Сферіус іноді поводиться як хлопчисько, - добродушно зауважив Амадей. - Феліцато, я хотів би показати тобі один рідкісний рукопис кінця епохи Великих Магів...

- Що ж, похвалися, старий книжковий хробаче! Компанія жінки тобі потрібна тільки щоб читати їй рукописи! Донате, підемо із нами, інакше я помру від нудьги і мої дівчатка залишаться без нагляду! - вигукнула Феліцата.

- Ти віддаєш перевагу позбавити їх відразу двох наставників? - похмуро пожартував бойовий маг, встаючи і подаючи руку дамі. - Дівчата, тільки не бийтеся без нас, ви будете робити це не за правилами, а так не годиться!

- Я подбаю про ваших підопічних! - жваво запевнив молодий Рокхарт. - А в крайньому випадку, у них є захисниця і без мене! - він натякав на Плюшку.

Усі ввічливо посміялися і старша трійця пішла до кабінету Амадея, Арія жбурнула на стіл серветку і злісним вихором вилетіла із зали, Рокхарт чемно вклонився новеньким і запропонував їм вийти на балкон замку, насолодитися видом.

- Я боюся висоти, - відмовилася Інга. - Я б краще погуляла по саду.

- Я пр-роводжу! - зірвався із люстри Сферіус і полетів попереду.

Марина зрозуміла маневр однокурсниці.

- А я із задоволенням подивлюся на замок із висоти, - відповіла вона на запрошення молодого мага. - Ви проводите мене, містере Рокхарте?

- Просто Рокхарт, - посміхнувся він. - Можна Рок. Серед рівних не прийняті церемонії, більшість магів звертаються один до одного запросто і на «ти» незалежно від віку і ступеня близького знайомства. У вас красиве ім'я. Марина це означає «дочка моря»?

- Так, щось пов'язане з морем. А що значить ваше ім'я?

- Щось пов'язане з гострими скелями, - світсько посміхнувся молодий маг. - Хоча деякі перекладають його як «кам'яне серце», точніше «серце, твердіше скелі». Але це не правда…

- Не завжди ми відповідаємо за те, як нас називають. Але я вже знаю, що при вступі в гільдію ім'я можна змінювати, - підколов його Марина.

- Не всім дана ця свобода. Якщо ім'я родове його важко змінити, все одно усі знають... Думаєте, ваша мила знайома леді Болід так легко могла б змінити прізвище? Або Арія може не бути «Райлі», навіть якщо не хоче? Її усі завжди будуть вважати «дитинкою», донечкою відомого бойового мага, ось вона і біситься.

- Я не знала, що в гільдію бойових магів приймають дівчат, - обережно сказала Марина, хоча недавно навіть гадки не мала, що така професія існує, вже тим більше не знала правила їх гільдії.

- Як виняток приймають, - спокійно відповів Рок. - У Арії дійсно є дані. Інакше батько не став би ризикувати своєю репутацією. Хоча, він і не став, зробив усе, щоб донечка пішла в «зміючник» до Медеї, але... доля! Арія із тріском провалилася на іспиті по телепатії, це усе знають. Довелося їй вступити до бойової гільдії, і, уявіть, там у неї проблеми зі вступними завданнями не було!