30.

Коло рідшало. І ось залишився тільки один папірець. Тільки один. Одинокий квадратик чітко білів на дні чорної воронки капелюха. І капелюх завис рівно перед Інгою і Мариною, надаючи їм самим зробити вибір - чий це жереб. Дівчата коливалися. Телепатично кожна розуміла, що інша зараз шукає момент, щоб вихопити папірець раніше неї. Перевірено, у Марини реакція швидше. Але Інга пильно стежила, аби дати їй зробити цей фатальний кидок рукою. Капелюх чекав, зависнувши у повітрі. І чекала уся зала. Ніхто не квапив їх вибір.

Раптово обидві на секунду відволіклися. З верещанням, від якого вночі холоне кров у тих, хто несподівано чує крик сови, Плюшка кинулася зі стелі прямо в капелюх і сама схопила останній папірець. Спритно орудуючи пазурами, прямо в польоті розгорнула його і кинула на підлогу в центр зали. Усі побачили чорний кружок жереба. Одного на двох. Точніше, на трьох.

Переглянувшись, учениці Феліцати переконалися, що це не був наказ однієї із них, Плюшка сама проявила ініціативу. І, як усі чули, правила гільдії це не забороняють.

Медея закликала назад порожній капелюх і папірець з жеребом. Прочитала і показала розпорядниці. Тепер замість порожнього листка, там стояли імена.

- Отже, перше завдання поборотися з привидом Мерлінової вежі і благословення гільдії на бій з ним отримують за жеребом леді Інга Сайлент-Хіл, леді Марина Рейвенкорт і сова Плюшка, фамільяр їх обох! - урочисто проголосила розпорядниця волю долі. - Їм буде всіляко сприяти пані Феліцата Фортунатто. І усе магічні можливості нашої гільдії, які будуть потрібні для успіху справи, заздалегідь до ваших послуг! Церемонія вибору закінчена! Всі вільні.