- Розкажіть нам тоді, де ж ми опинилися? - попросила Інга. - Хіба це не острівна держава? Не Британські острови?
- Та я ж кажу, ви на Альбіоні! Це і є острів. Кращий в світі острів! А в усю державу Великого Альбіону входить ще острів Ейре, інакше званий Кельтським Смарагдом, і Північна нагірна країна Скоттів.
- Ми в паралельній Англії, - шепнула Інга Марині. - Вибачте, а давним-давно у вас не правил король Артур?
- А як же! Куди ж ми без Великого короля-Ведмедя і його лицарів Квадратного Столу! Давненько це було... Тільки маги і вчать історії про часи старого Мерліна, для простих людей це давно легенди! Ви це до того, який нині рік? Так почитай вже третє тисячоліття розміняли, якщо від Різдва Христового. А вам який час звичніше?
Відповідь правоохоронець з легкістю прочитав на обличчях невдалих мандрівниць. Обидві видихнули з явним полегшенням. Ясно, що епоха для них збігалася. Хоча відмінності сучасного Альбіону, який вони до цих пір як нормальні «прості люди» вважали далекою легендою, від їх звичного світу все ще для них таємниця за сімома печатками.
- Як я розумію, панянки, вам ніде ночувати і з грошима не дуже шикарно, - відразу вловив суть полісмен. - Ви йдіть зараз он туди... - він махнув жезлом зовсім незвичного забарвлення, не смугастим, в одну зі сторін перехрестя. - Вуличка скоро піде вниз, потім будуть сходинки. Спуск поверне праворуч. Ви йдіть, куди веде, нікуди не звертайте. А в кінці сходів почнеться Едвард-стріт, вона вас і виведе прямісінько до великої круглої арки. Там подивіться вбік, під ліхтарем побачите маленькі дверцята, як потаємний хід. Зелененькі такі, з бронзовим грибом замість ручки. Туди і постукайте три рази. Тільки гучніше. І не соромтеся, якщо сплять - розбудіть! Нічого, не розсиплються. Справа у них така - тримати нічліжку для туристів, магів які заблукали. Там вас нагодують і залишать на постій. А вранці я або напарник вас відвідаємо, розберемося, як бути далі. Вимагатимуть під заставу цінні речі, не погоджуйтеся, скажіть, я вас прислав, і неодмінно додайте, що вранці я вас навідаю. Тоді старий Моховик миттю стане ввічливішим за будь-якого галантерейника! Удачі вам! Доброї ночі! І тримайтеся лівого боку вулиці, так вам буде зручніше. І, головне, так значно безпечніше!
Метью Сміт хвацько козирнув «милим панночкам», незворушний, як герой англійського анекдоту. Немов він справді бачив прибульців з інших світів кожен день!
Інга з Мариною чемно подякували і набагато впевненіше пішли в зазначеному напрямку. Слово «нічліжка» їх дуже турбувало, але все-таки на більшу частину своїх питань - де вони і що тепер робити? - дівчата миттєво отримали вичерпну відповідь. Тільки легше від цього знання чомусь не стало.