2.

Молоді сусідки з вулиці Тихогірської ділили не лише один інститут, а й знімали один будинок. Так званий «фінський» будиночок, довгий, як вагончик, заповзятлива господиня давно розділила на дві сім'ї і здавала половину дачникам. А недавно, купивши собі квартиру в місті, утеплила дачний будиночок і стала здавати бідним студентам на весь рік. У будинку було два виходи, від них вели дві доріжки до двох хвірток, і навіть ділянку розмежований «по екватору» прозорою сіткою. Марина жила в пісочно-жовтою половині будинку, Інга — в зеленій.

Не спілкуючись під час навчання, дівчата часто разом їздили додому, гуляли по одній і тій же тихою околиці передмістя з приватними будиночками, давно вже поверхово знали один одного, траплялося, виручали сіллю і сірниками, але міцними подругами були.

Сьогодні Марина навіть не бачила сусідку після пар, але тепер зрозуміло, вона приїхала на попередній маршрутці, поки Марина ходила в продуктовий магазинчик, де прихопила десяток яєць, пакет молока, два довжелезних французьких багета з хрусткою скоринкою і півпалки сервелату. Розраховувала скрасити писання реферату суперяєшнею. Ось Інга опинилася вдома раніше і влипли в самий центр розбірок дворових шавок і сови. Але і Марина вчасно встигла! Знатний вийшов переполох, ціле побоїще! Добре, інші сусіди в основному ще на роботі і не будуть пліткувати про горе-студенток. А втім, наплювати!

Тільки питання — звідки у них на Тихогірській взялася сова? Ані лісу поруч, ані поля. Дороги, машини, а зовсім поруч міські багатоповерхівки. Це тут тихий патріархальний квартал, ніби в далекому селі. Пухнаста бідолаха заблукала! Адже сови вдень, здається, не дуже орієнтуються. Але звідки вона взагалі тут? І що тепер з нею робити?

Ось це пригода! А вона думала, що вечір буде нудним!