День на нервах

Засніженою вулицею я прямувала до школи. Планів у мене ніяких не було, я просто хотіла побути наодинці. Й не вести братів до школи. Старшому з них 12, думаю самі дійдуть.

Погода просто чудова. Сніг рипить під ногами, сонечко світить, легкий морозець і все навколо тихо. 

Голос

Дитино, а ти не бачила тут котика?

Олена

Ні, бабусю. А що загубився?

Бабуся 

Та ось зранку не збудив мене, снідати не прийшов. Щоб нічого не трапилось. Він у мене такий самостійний, дорослий, чорний, нахабний кіт, а тут щось не видно. 

Ця незнайома бабуся здалася мені такою наляканою, неначе не кіт втік, а все її життя. Її погляд був наповнений скорботою, неначе кота вже немає.

Олена

Не хвилюйтеся, зголодніє чи змерзне та повернеться.

Бабуся

Якщо побачиш Матіса, так його звати, чорний такий з білою плямою на хвості, скажеш, щоб йшов додому, не думаю що він до рук піде. Даси йому ось це.

Вона протягнула мені м'ячик, жовтого кольору, видно що улюблений, бо живого місця на ньому майже не залишилось. Звісно я розуміла що від чужих нічого брати не можна, але це ж бабуся. Я її тут бачу стільки себе пам'ятаю. А якщо кіт це все що у неї є.

Олена

Звісно.

Бабуся

Дякую, дитино.

Як би це дивно не було, але я весь день турбувалася про цього кота, навіть на уроках подрузі всі вуха продзижчала. 

Ксенія

Та забудь ти про того кота. Скільки уваги тварині. Десь загуляв. 

Олена 

Або змерз до смерті. 

Ксенія 

Не влазь ти в це. У нас в школі ту стару відьмою називають. Ще й кіт чорний, ну точно відьма.

Олена

З білою плямою. Яка відьма? Не говори дурниць. Ще давай сьогодні Миколая виглядати? 

Ксенія

А ти дійсно написала в листі що хочеш відпочити?

Олена

Так.

Ксенія

Була можливість попросити будь що, а ти нічого не обрала.

Олена

Ти ж знаєш, гарний подарунок батьки не дозволяють собі, а будь-що не потрібно. 

Ксенія

Ну тобі видніше.