1 глава

*Мері

Розмова на рецепції готелю стає для мене ще тим випробуванням. Я вкотре лаю себе за те, що приділяю недостатньо часу для вивчення іноземних мов. Моя італійська жахлива, але, мені з горем пополам вдається пояснити адміністратору, що це я та божевільна, яка забронювала 99 номерів у їхньому готелі й хочу поселитися у тому, що найближче до Коллінза. З одного боку це дуже погана ідея, бо якщо він вирішить розважитися з якоюсь дівчиною, то мені доведеться слухати їхні жахливі стогони, а з іншого, я завжди буду знати де він і з ким. Мабуть, ви зараз думаєте, що я якась одержима ним, але насправді це не так.

Консьєрж допомагає мені з валізами й несе їх у бік ліфта, а я вкотре кажу адміністратору, щоб придумав якесь логічне виправдання, чому в одному з найпопулярніших відпочинкових комплексів на Сицилії лише два туристи. Надіюся, що цей хлопчина таки щось придумає, бо піде весь мій план коту під хвіст. 

Мені геть не подобається те, що номер на останньому поверсі, бо я боюся замкнутого простору й кожен підйом на ліфті для мене це ще те випробування. Однак, жодні страхи не повинні стати на шляху до втілення мого задуму в життя. 

Я дякую консьєржу за допомогу й заходжу у свій розкішний номер з краєвидом на Середземне море. Коли виходжу на балкон, то мене одразу полонить приємний запах морського бризу. Я заплющую очі й віддаюся пориву вітру, що здіймає моє русе волосся вгору. 

Так, я страшенно втомлена після перельоту, але часу на відпочинок немає, бо я помічаю чоловічий силует, що рухається в басейні. Кріс мене не бачить, але я чудово помічаю його густе кучеряве волосся та накачане тіло, за яким сохне не одна дівчина. За ним бігають натовпи фанаток, які мріють про його автограф та фото з ним. А втім, для нього вони лише розвага на одну ніч. Йому 26 і він ніколи не мав серйозних стосунків. Водночас він письменник, який пише захопливі любовні історії, де є місце романтиці та вічному коханню. Хіба таке можливо? Для мене він ще та загадка, але за це літо я дізнаюся відповіді на всі питання, які мене цікавлять.  

Дозволяю собі декілька хвилин помилуватися його тілом, а потім зникаю у просторій спальні, що заворожує своїми пастельними відтінками. Ненавиджу розкладати речі, тому вирішую залишити це нудне заняття на потім. Швидко переодягаюся у спокусливе бікіні насиченого винного відтінку й красуюся перед дзеркалом. Я з дитинства була худою, але на таких як я ніхто й ніколи не звертав уваги. Ці 10 років я майже кожного дня не вилазила з залу, щоб мату ту ідеальну картинку, яку зараз спостерігаю у відображенні.

— Ти зможеш, Мері, — кажу я собі, нервово посміхаючись. 

Мені було цікаво чи впізнає мене Коллінз. Мабуть, глибоко в душі я хотіла, щоб він окинув мене своїм довгим поглядом і відчув провину за те, що так вчинив зі мною на випускному. Я мріяла стати його дівчиною, а натомість отримала лайку у свою сторону та зіпсовану сукню. Хіба я заслуговувала на це? 

Неприємний клубок підступає до горла і я розумію, що потрібно взяти себе в руки поки я остаточно не розкисла. Поспіхом роблю легкий макіяж та збираю волосся у високий пучок. Натягую на очі сонцезахисні окуляри й пишу коротке повідомлення Ешлі про те, що я вже на місці. Обіцяю, що зателефоную їй ввечері й після цього спускаюся сходами на перший поверх. Однієї поїздки на ліфті було достатньо для того, щоб моє тіло вкрилося сиротами. 

Коли я виходжу на терасу, то не бачу поруч з басейном нікого. Трясця! Як це взагалі можливо? Роздратовано кидаю окуляри на лежак і роззираюся навколо. Можливо, він пішов на пляж? 

— Так ось хто та щасливиця, якій попався єдиний номер, у якому не будуть робити ремонт, — випалює той за моєю спиною. 

Виправдання адміністратора доволі підозріле, але схоже на те, що Коллінз на нього повівся. Я відчуваю, як він наближається в мій бік і моя хоробрість потроху розчиняється в повітрі. Його голос змушує мене ставати мʼякою та поступливою. Потрібно негайно зібратися. 

— Так, це я, — відповідаю, розвернувшись. Помічаю, як його брови високо підіймаються, коли він помічає мене. 

— Мері Боумен? — випалює Кріс, склавши руки на грудях. Мій зріст 171, але поруч з ним я відчуваю себе малим дівчиськом. Коллінз височіє наді мною, мов гора. 

— Коллінз, — кажу стримано й водночас так, неначе я геть не рада його тут бачити. Насправді я зараз була максимально здивована тим, що він мене впізнав. Мабуть, я таки недостатньо змінилася. 

— Ти така ж неввічлива й похмура, як і 10 років тому, — самозакохано каже той, роздивляючись мене. Тільки Крістофер міг образити мене у першу ж хвилину розмови. Я на таке не очікувала. 

— А ти такий же егоїстичний та зверхній хлопчик, як і в старшій школі, — відповідаю, закотивши повіки. Все мало бути геть інакше. 

Нотки розчарування опановують мене. Я навіть задумуюся над тим, щоб втекти й сховатися у своєму номері, але вирішую не повторювати ту саму помилку, що зробила на випускному. 

— Не вірю, що все ще існують жінки на яких не діють мої чари. Ти якась особлива, Мері? — іронізує він. Я бачу, що він роздратований моєю присутністю. Кріс поправляє кучері з яких стікає вода. Декілька крапель приковують до себе мій погляд. 

— Я не була й ніколи не буду тією жінкою, яка хотітиме потрапити до тебе в ліжко й отримати бодай крихту твоєї уваги, Крісе. Ти не в моєму смаку. — За ці 10 років я таки змінилася і як мінімум навчилася правдоподібно брехати. 

— Ох, гадаю, що після цієї відпустки ти будеш така ж одержима мною, як і клята місіс Коллінз. — Я згадую ранкове інтервʼю й на моєму лиці зʼявляється задоволена посмішка. Зараз я маю унікальну можливість дізнатися якої ж він думки насправді про свою конкурентку. 

— Який же ти дурень, Коллінзе. Ця жінка не хоче тебе. Вона жадає показати, що набагато краща та талановитіша за тебе. І я не маю сумнівів у тому, що вона переможе. — Тепер у мене зʼявилося ще більше бажання втерти йому носа. Я зробила крок йому назустріч і розправила плечі. Тієї соромʼязливої однокласниці, яка намагалася злитися зі стіною більше немає. Крісу доведеться познайомитися з новою версією мене й прийняти її.