Розділ 10

Було вже пів першої ночі, коли ми з Езрою опиняємось у моїй спальні.

Я приймаю душ, переодягаюся в піжаму і ми лягаємо в ліжко, наче закохана пара... Езра бере мене за руку, гладить мої пальці і тихо каже:

- Я шукаю нову квартиру для нас…

- Що?

Я була в шоці.

- Ти ж не думаєш, що тепер, після того, що між нами було, я тебе відпущу?

- Ти говорив про вибір…

- Ти обереш мене. Я знаю, – каже він упевнено. – А поки що, я приготую для тебе умови та гарний дім…

– Гарний дім, – повторила. – А зараз, де ти живеш?

- Моя конура тобі не сподобається…

- Звідки ти знаєш? - Запитала скривджено. Що він тільки про мене думає.

Так, я виросла в достатку, але я не розпещена принцеска. Якби я заручилася допомогою Езри, то погодилася б на будь-які умови. А чоловік хоче новий дім, тільки через мене. Але я знала, що хороша квартира коштує пристойних грошей. Адже Езра оплачує не лише навчання, їжу та оренду… Він мене ще подарунками балує і квітами…

Мої пріоритети та зручності він ставить вище за свої, і мене це турбувало.

- Я не хочу тебе туди привозити, - лише каже він. - Моя квартира тільки для того, щоб поспати пару годин і прийняти душ. Жити там неможливо.

- Але ж ти якось живеш?

- Я чоловік. До того ж, я постійно в інституті чи на роботі. Рідко буваю вдома.

- Навіть якщо я погоджуся на твою допомогу, мені не хотілося б обтяжувати тебе своєю присутністю і змінювати ритм твого звичного життя, - кажу засмучено.

- Я хочу, щоб у тебе було все, - лише відповідає він, міцніше стиснувши мою долоню.

- Ціною свого здоров'я та сил? - Мені це зовсім не подобалося.

- Ти даремно переживаєш, - м'яко каже він, обіймаючи мене. – Не думай про це… Краще якнайшвидше приймай рішення. Я хочу, щоб ти вже жила зі мною.

- Езра…

– Я даю тобі тиждень. Потім просто вкраду тебе і все, – загрожує. Я посміхаюся, сприймаючи його слова як жарт. Але хлопець не поділяв моїх веселощів.

Здається, він сприйняв все надто серйозно. У нього вже плани і багато справ. Але я ще нічого не вирішила. Точніше вирішила, але зовсім не те, на що чекає чоловік.

Я промовчала на його слова, а потім вирішила змінити тему.

- Залишишся? - запитала.

Він задоволено усміхається та киває.

Цю ніч ми теж провели разом.

***

Наступного дня я  прокинулася без Езри, а на комоді знову красувався букет квітів. Лише цього разу білі лілії.

Я знову радісно посміхаюся, ховаю квіти на балкон, а потім, переробивши всі ранкові процедури, спускаюсь униз.

У вітальні на мене чекала мама. Вона сиділа на дивані і щось там клацала у мобільному телефоні. Коли я увійшла, вона підняла погляд і сховала телефон у кишеню.

- Останнім часом ти щось довго спиш, - зауважила вона. - Ти випадково не захворіла?

- Ні, - відрізала, намагаючись пройти повз неї на кухню, але вона мене затримала.

- Присядь, - просить, поплескавши поруч із собою долонькою.

Я неохоче прямую до неї, і розміщуюсь поряд.

– Що?

- Якщо будеш багато плакати, і пізно лягає спати, під очима з'являться темні кола та зморшки, - сказала вона, поплескавши мене по щоці. Я невдоволено закотила очі до стелі та відсунулася. Мама сумно посміхнулася. – Я знаю, що ти ображаєшся на мене… Але хіба я винна?

– Ти моя мама. Мама! А що роблять добрі матері? Вони заступаються за своїх дітей, діють у їхніх інтересах, допомагають, прислухаються! – кидаю сердито.

- Значить, я погана мама, - каже вона сумно.

- Так допоможи мені і будь хорошою, - наполягаю.

- Що ти пропонуєш? Піти проти батька? – каже вона сердито.

- Так! Мам, так! – мало не кричу. - Хоч би раз, не будь овочем проти нього!

- Алесіє, стеж за мовою! - сердиться мама, кинувши на мене невдоволений погляд. - Батько вибрав для тебе не найгіршу долю. Він знайшов тобі гідного чоловіка. Твоє життя буде безтурботним і шикарним.

- А кохання?

Мама сумно посміхається.

- Поки ти його не випробувала, важко говорити про кохання, - відповіла вона, подивившись мені у вічі.

Я затнулась. Просто не знала, що сказати. Я вже люблю. Але це є секрет.

- Я все одно не вийду за Ензо Герра, - наполягла на своєму. – Все зроблю, щоб він сам від мене відмовився… Все!

- Не говори дурниць! За будь-яку витівку, батько жорстоко покарає тебе! Співпраця з Ензо, дуже важлива батькові.