ГЛАВА 10

Приймаючи душ перед сном, Дорофєєв думав про те, що сталося сьогодні вдень. Думав про Валерію Яблонську. Ще після їхньої попередньої розмови Юрій спіймав себе на думці, що вона викликала в ньому почуття, які були не пристойні для тренера.

Дорофєєв ніколи не уявляв, який вигляд має мати його ідеальна жінка і не мав улюбленого типажу, як багато його друзів. Йому подобалися абсолютно різні дівчата, але спільне у них у всіх усе ж дещо було: вони його не чіпляли. Не чіпляли настільки, що він не міг би думати ні про що інше; настільки, що йому хотілося б заради них звернути гори. Провести вечір - так; провести життя - ні, дякую. А тут вперше за багато років таке: незрозуміле і неконтрольоване тяжіння.

Дорофєєву подобалося в Лері абсолютно все: її кучеряве каштанове волосся нижче плечей із незрозумілим локоном на лобі, що імітує чубчик; її акуратний ніс із ледве вловимим горбочком; її худенька і струнка фігура з мініатюрним розміром ноги; її тонка витягнута шия; її нечаста, але така чарівна посмішка з невеликими рівними зубами; її високі вилиці з маленькими кругленькими щічками, вічно рум'яними від збентеження; її загострене підборіддя; її темно-сині очі, що нагадують небо, на якому запалюються перші зорі, - такі самі красиві й загадкові... Йому подобалося, як Валерія ходила, як говорила, як одягалася. Вона була вся така ніжна, легка, якась весняна й казкова... Але що було найдивовижніше й навіть найстрашніше, то це те, що Юрію подобалося, що вона мала дитину і що вона - вдова... Дорофєєву страшенно хотілося допомагати їй та її синові, до якого він відчував симпатію. Йому хотілося їх захищати й оберігати.

Юрій був вражений сам собою. Що на нього найшло? Він готовий був порушити всі можливі неписані закони: тренерського етикету - наміром зблизитися з матір'ю свого учня; пристойності - відвертою поведінкою щодо неї; природи - своїм бажанням допомагати чужому потомству.

Але Дорофєєву цього страшенно хотілося. У цьому було якесь лицарство, романтика. Його це розбурхувало і надихало. І це неймовірне відчуття було сильнішим за будь-який праведний припис…