Глава 2

Поліна

Радість від першого в житті доньки шкільного дзвоника тривала недовго. 

Новий дитячий колектив, нові знайомства, нові питання.

Старі болючі теми.

Звісно, це діти. Але часто вони наслідують своїх батьків. Переймають не лише слова, емоції, жести, а ще й погляди. На події, на людей, на навколишній світ.

І здатні колективно пояснювати інакшість та неповноцінність інших.

Єва на однокласників не скаржилася.

Поскаржилася мені на неї вчителька. Єва конфліктує з однокласниками, подралася з хлопчиком, скинула з парти чиїсь речі.

Розібралися. Зізналася, що її ображають. Повторювати, як само її називають, довго відмовлялася.

Потім вже Єві, вчительці й деяким батькам пояснювала я.

Єва вибачилася перед однокласниками після того, як вибачилися перед нею.

Вона – не нагуляна. Вона – бажана. І її дуже люблять.

Всі. В нашій маленькій, але дуже міцній родині.

Наша родина – Єва, бабуся, мама та я.

Дідусь загинув, коли мама була ще підлітком. До речі, ми всі носимо його прізвище, а в мами та Єви його по батькові. Батько кинув нас, коли мені було три. Батько Єви тягнути не став та зник з радарів, дізнавшись про мою вагітність.

В нашій маленькій родині самі жінки. Навіть кошеня, якого ми з Євою підібрали торік, теж виявилося дівчинкою.  Чорне маленьке чортеня бігло за нами від самого садочка. Воно так відчайдушно кричало.  Видралося до мене на руки, щойно ми нагодували його біля магазину. Після такого залишити кошеня на вулиці ми не змогли, забрали Кнопку додому.

Так і живемо. Справжнє жіноче царство.

Тільки розділене.

Після появи Кнопки у нашій двушці,  наступних же вихідних мама перебралася до бабусі. Звісно, «або я, або вона»  питання не ставилося. Просто ця обставина пришвидшила переїзд, який був запланований, але постійно відкладався. Бабуся зраділа та й нам за неї так спокійніше.

До її будинку у передмісті їхати недалеко. Мамі звідти ближче добиратися на роботу. І легше вірити, що її відсутність допоможе мені подбати про своє особисте життя. Переконати маму, що її присутність або відсутність ніяк на нього не вплине, мені не вдалося й по цей час. Нехай так.

Кожен з нас потребує у щось вірити.

З цим переїздом в нашому житті майже нічого не змінилося. Хіба що, ми з Євою отримали кожна по власній кімнаті, але, як і раніше, всі все одно спимо в одній.

І, як і раніше, Єва живе на два дома. Тут я, Кнопка, школа. Там бабусі, огород й собака Пампушка. А друзі в неї є скрізь.

І в школі вже теж.

А ще в неї з’явилася ціль. А в мене на один головний біль більше.

Єва вірить, що знайшла спосіб вирішити нашу «проблему». Склала великий план, як досягти бажаного. Їй потрібен батько, для цього потрібен Санта з Лапландії, на поїздку потрібно зібрати гроші й вона придумала як їх заробити.

Мене тішить, що вона в мене така цілеспрямована та винахідлива. І щойно здобувши новий досвід, може вигадати як його можна використати. І що вмовила і моїх подруг, і моїх колег їй в цьому допомогти.

А працюючи у рекламному агентстві близько п’яти років, можу сказати, мої колеги не дарма їдять свій хліб – там справжні фахівці.

Та й взагалі…

Доля подарувала мені можливість познайомитися з великою кількістю неймовірних людей. Серед них я знайшла справжніх друзів. Ми зійшлися не тільки завдяки волонтрству. Незважаючи на різницю у віці, життєвий досвід, соціальний статус, нас об’єднують схожі погляди на життя. А ще готовність завжди підставити плече.

Прямо зараз так робить Кріс, допомагаючи дотягнути пакети з продуктами від моєї машини до своєї кухні.

- Ти бачила кількість переглядів та репостів?

За три дні їх кількість просто вражаюча. На всі коментарі та особисті повідомлення я не встигаю відповідати.

- А ти бачила кількість неадекватних коментарів? – прибираю кросівки, які Єва кинула перед дверима. Вона так поспішала привітатися з Алісою, молодшою донькою Христини, що ледь не збила нас з ніг.

- Адекватних в десятки разів більше! Чому тебе хвилюють хейтери з олдскульною рефлексією, токсики й ті, що у всьому бачать скам й звикли всіх тільки шеймити?

- Господи, Христю, припини! Ти знову цитуєш свою Аліску? – від сміху виступають на очах сльози. – Мені потрібен онлайн-перекладач або склади вже якийсь словник! 

- Повір мені, як матері двох підлітків, він втратить актуальність швидше, ніж ти встигнеш вивчити хоча б половину. Поки твоя Єва досягне цього неповторного віку, твоя психіка стане схожою на її словниковий запас, тож у якійсь точці ви зрівняєтеся.

- Це база?

- Ні, це жиза.

Це неповторне відчуття, коли тобі є на кого покластися.

** Хейтер – ненависник, хейт - це не критика, а перехід на особистості, заснований на особистій неприязні, а не на логічних аргументах. Олдскульна – стара школа. Токсик - людина, чия поведінка отруює атмосферу або псує настрій іншим. Скам – афера, шахрайство. Шеймити - соромити або публічно засуджувати людину за щось. База - вираз згоди з чиєюсь думкою, яка здається правильною, логічною та непохитною. Жиза - скорочення від "життєво", вживається, коли ситуація вам дуже знайома. Вибачте, слів з пісні не викинеш)

Дуже вдячна за теплий прийом історії! Буду намагатися частіше радувати вас продами. Запрошую завтра до свого блогу – буде трохи візуалу)

Бережіть себе та близьких!