Його серце.
"ПРИМІТКА"
До уваги моїх любих читачів, хочу повідомити та пояснити, що частини книги з назвою "Його серце" розповідатимуться він обличчя нашого улюбленого "негідника Вадима"
Офігіти. Я й не знав, що наша зарозуміла принцеса їздить на такому, богом побитому та забитому людьми автобусі. Як взагалі на ньому можна їздити кожного дня?
Я оглянув коротким поглядом натовп, який схоже звик до таких поїздок і все-таки замислився, як добре що мої татко та матуся можуть мене забезпечити власним водієм та автівкою. Але цього разу, я вирішив відкинути примхи, та спробувати щось нове. До біса нове. Як тільки я дізнався, на якому автобусі їздить наша примхлива принцеса, то відразу поперся за нею. Це не викликало проблем, оскільки я вже бачив як раніше вона сідає на один і той самий автобус, яких зовні виглядає в тисячі разів краще ніж з середини. Як кажуть — не суди книгу за обкладинкою.
Я буркнув, коли автобус різко загальмувати і якась дівчинка, з портфелем більша за її саму, наступила мені на ногу. Швидко оглянулась і вибачилась. В третє за п'ятнадцять хвилин поїздки.
Я змусив витягнути з себе малу посмішку та кивнути, хоча всередині мене наростало роздратування. Я звісно міг поступитися дитині місцем, зчитуючи що я великий здоровань майже 190 сантиметрів, а вона і зі зростом, з пів метра. Але не на очах принцеси. Я нізащо не поступлюся в їхніх на очах. Тому змирився з ситуацією яка була.
Хоча мушу визнати. Воно того варте. Особливо коли бачу її люте обличчя яке свердлить мене своїм поглядом з задньої частини автобуса. Я посміхнувся.
Хоча я сам до пуття не розумів що зі мною, але відчував лиш одне. Що я шаленію коли бачу її. Такого раніше не було з жодною з моїх дівчат. А в мене їх було багато... Тому мене це зацікавило. І я вирішив пограти. Трохи поганяюся за нею, доки вона як і інші не впаде мені до ніг. Всі так робили, навіть "зубрилки та ботанки кожного класу".
Хоча цього разу, я серйозно налаштований. Навіть готовий побути "звичайним" та навмисне кататися її автобусом.
"О принцесо... ти навіть не представляєш які в мене плани що до тебе..."