Частина 2

Ступаючи по школі, шукаючи потрібний кабінет я досі була роздратована. От пощастило зустріти його! 

Піднімаючись в гору сходами я зачепила якось малого, і мало не в павши з ним, викрикнула "дивись куди прешся" і пішла собі далі.

Піднявшись та повернувши на право  я нарешті наткнулася на потрібний кабінет, кабінет "хімії". Відкриваючи двері, я ступила до класу де сиділи за партами майже одні хлопці. Провівши поглядом всіх, я сіла на задню вільну парту біля якоїсь дівчини, яка втупилась в телефон.

Розмову вирішила завести першою.

— Привіт, я Саша.

— Соня — коротко відповіла дівчинка  і далі почала дивтись в телефон.

Але я не збиралася закінчувати розмову.

— Ну і школа тут у вас... нічого знайти не можливо, хоча приміщення саме невелике. Ти тут давно, чи можливо також новенька?

— Ні, я тут давно — відірвавшись від телефону вона не в впевнено глянула на мене — а ти в Б класі чи в А?

— А тут ще й два класи? 

— Так, в цьому році багато учнів. Наприклад ти зараз в Б, але нас ще будуть ділити і декого заберуть в А.

— Ні, в А я не хочу, краще тут — я замовкла обдумуючи як продовжити розмову, але продовжити не встигла, тому що хтось увірвався в клас.

Піднявши погляд, я побачила що в клас заходить семеро осіб, чотири хлопці та три дівчини. 

Придивившись я зрозуміла що це ті діти, які сиділи в автобусі та слухали музику.

Не задоволено, я повернула голову до Софії і побачила таке ж саме не задоволення на її обличчі. Перезирнувшись та зрозумівши думки один одного ми засміялись. 

Через хвилину в клас зайшла вчителька, та ще декілька учнів.

Виявилось класну керівничку звати Світлана Борисівна. По ній було видно що вона добра, але любить порядок. 

Вона почала розповідати про правила, та поведінку в школі. Який правильний розпорядок дня, розклад який чекає нас у понеділок "сьогодні п'ятниця, а далі вихідні" та багато іншого.

Оскільки мені було на це все "фіолетово"  я почала нудьгувати, та крадькома зазирати в телефон, куди мені писав мій друг Женька. Раптом на собі я помітила допитливий погляд. Повернувши голову я замітила, що на мене пильно дивиться хлопець, який замітивши що я на нього дивлюсь швидко відвернувсь.

Пожавши плечима та подумавши, "можливо якийсь придурок" я знову почала копирсатися в телефоні, але буквально через хвилину відчуття що на мене хтось дивиться повернулись.

Я знову обернулася, і це знову був той самий хлопець, який так само відвів погляд. Я знову втупилась в телефон, і знову відчуття що на мене пильно дивляться! 

На це й раз я вже не обернулась, і просто намагалась не звертати на це увагу.