Розділ 5: Пробудження Таїра з коми

Аміна і Таїр продовжували спілкуватися у сновидіннях, готуючись до своєї зустрічі. Їхні сновидіння ставали яскравішими і ближчими до реальності, вони бачили одне одного в мріях і відчували, що їхні душі знову зближуються.

Аміна приїжджає у своє село Бріттас і вирушає на зустріч із Таїром. Коли Аміна була на шляху до лікарні, де Таїр перебував у комі, її серце стукало сильніше, ніж зазвичай. Вона відчула, що це може бути останній раз, коли вона його побачить, і вирішила подарувати йому щось особливе.

Коли Аміна прийшла до його ліжка, вона побачила, як Таїр лежить непритомний, ніби спить міцно. Його тіло було підключене до апаратів. Очі Таїра були заплющені, і його тіло було тендітним і блідим. Аміна сіла поруч із ним, узяла його руку в свою і почала говорити Таїру про свої почуття і той час, який їх розділив.

Аміна згадала пісню, яку він їй присвятив у юні роки їхнього кохання, і почала її співати. Голос Аміни був сповнений пристрастю і ніжністю, і слова пісні розкривали всю глибину їхніх почуттів. Її голос наповнив палату, і Аміна відчула, як її душа з'єднується з душею Таїра.

Раптом сталося диво й очі Таїра почали повільно відкриватися. Таїр відчув мелодію пісні і голос Аміни, який був для нього як світло в темряві. Таїр думав, що це сон, але, коли його очі повністю розплющилися, він побачив Аміну, яка сидить поруч із ним і співає їхню пісню кохання.

Таїр був у шоці. Він не міг повірити, що це реальність. Таїр зрозумів, що його довга кома закінчилася і тепер уже нічого не завадить бути знову разом з Аміною. Його відновлення було повільним і болісним, але Аміна завжди була поруч, підтримуючи його в усьому.

Пробудження Таїра стало дивом, яке вразило всіх лікарів і родичів. Але для Аміни і Таїра це був знак, що їхнє кохання було сильнішим за все, і вони мають бути разом. Аміна розповіла про те, що вона залишилася вдовою, бо її чоловік, якого обрали батьки, раптово загинув після їхнього весілля, перебуваючи ще в хоспісі, і вона овдовіла. Усе його майно і статки перейшли Аміні, але її це не тішило і не робило її щасливою.

Таїр також був одружений за велінням батьків, але, коли потрапив в аварію, його молода дружина відмовилася бути з ним і розділяти тяготи лікарні і її також можна зрозуміти. Спільних дітей у пари не було. Молода дружина поїхала далеко і більше про неї ніхто не чув. З ним залишилася тільки його мати, яка сильно шкодувала і картала себе за те, що вона була така сліпа і забороняла Таїру спілкуватися з Аміною. Аміна повернула до життя Таїра і тепер вони повинні бути разом. Більше їм ніхто не забороняв бачитися.

Після довгих місяців реабілітації, Таїра нарешті виписали з лікарні. Він був ще дуже слабкий і потребував постійної турботи і Аміна була завжди поруч, щоб допомогти йому відновитися.

Разом вони планували спільне майбутнє і раділи кожному новому дню, проведеному разом. Таїр запросив на перше побачення Аміну в кафе, яке завжди вони бачили у своїх снах. Це кафе було реальним і належало Таїру, він реставрував його думаючи про Аміну всі ці роки до коми. Нині ж вони вирішили відзначити початок нової глави в їхньому спільному житті і саме в цьому кафе. Вони планували одружитися найближчим часом.

- Запрошую тебе моя дорога Аміна на наше перше офіційне побачення! Я буду дуже радий розділити цей час і життя з тобою! Я пропоную тобі своє серце і все що є у мене я готовий розділити з тобою! - з ніжністю говорив Таїр, дивлячись їй в очі. Він так переживав і чекав її відповіді, ніжно тримаючи її руки, ніби боявся, що втратить.

- Так я згодна! Я дуже щаслива! Я так довго чекала цього моменту! Я прийду! - зі сльозами на очах говорила Аміна, але сльози були від щастя, яке її переповнювало зараз.

Пара обійнялася міцно і обидва плакали від почуттів, що накотилися. Вони досі не вірили, що вони вільно тепер можуть бути разом і що більше ніхто не завадить їм у цьому. Вони довго не відпускали одне одного в цей вечір, ніби їхні душі чули біду й насолоджувалися кожною хвилиною, проведеною разом. Але настав вечір і Аміна мала їхати в готель, у якому вона зупинилася, а Таїр виписався додому. Завтра на них чекав новий день і їхнє перше побачення в кафе.

- Я любитиму й оберігатиму тебе завжди, моя люба Аміна! До зустрічі! - наостанок сказав Таїр, коли його автомобіль уже від'їжджав.

- Я теж тебе люблю Таїр! Побачимося завтра! Не спізнюйся! - з пустотливою посмішкою Аміна крикнула Таїру.

Тонкий ароматний і теплий шлейф їхнього щирого кохання ще довгий час відчувався в енергетиці та просторі цього місця.