Відкрита розмова

    2-глава

Коли всі документи були підписані,дитина всиновленна,вони зібрали речі та нагрузили все в багаж.По дорозі до нового будинку,Міленна сиділа біля Вікна знову сумна і в своїх думках.Ребека занепокоїлась цим й наважилась спитати.

-люба чому ти така сумна?,щось сталося?-говорила вона.

-ні...ні..міс..Ребека,я просто сумую за моїми друзями з будинку,я так і не встигла з ними попрощатися,ми з ними завжди росли разом з пелюшок до перших молочних зубів.Ви тепер моя нова сім'я і це головне.

-ох...моє дитя не сумуй,ми обов'язково приїдемо знову і не раз навідати твоїх друзів.І якщо тобі трохи не зручно називати нас так можеш просто мене звати Ребека,або Ребі,а мого чоловіка Джона.

-(взагаліто можна й Джо хахаха)-"роздалось веселе з передніх сидінь)

-І,якщо ти можеш сказати,пробач люба,але мені цікаво,а ти тримаєш зло на тих хто тебе кинув такою малою,ще в пелюшках?

-Не важко,я не проти розповісти всеодно це все в минулому.Це розповіли мені самі доглядачі.Мої доглядачі,пізньо вечором коли всі діти які були вже солодко спали,власники також у своїх кабінетах,решта робітників просто прибирали,замикалися і готувалися до завтряшнього дня.Робили собі швидкі бутерброди та міцну каву,аж раптом біля вікна роздався плач дитини,такий точно не спутати з тваринкою або,ще чимось.Вікно знаходилось біля вхідної дрвері,обережно наблизившись вони відкрили двері,і о Боги,вони зустрілися око з оком заплаканою дитиною,плач був зовсім тихий ца добре,що вони почули його,говорили в мене було лише 5 сльозинок,була закутана одіяльцем,лежала в дитячій малій колисці ручній,біля мене лежав малий білий ведмедик,а на грудях кулон колір якого точна копія моїх небесних очей так і розповідали доглядачі.Після того мене вирішили всеж вз'яти до себе без няких посвідчень,документів,коли я росла мене ніхто не хотів брати ,бо не знали хто,звідки я,чи були мої батьки здорові,щоб і я була нормально цього не було і мене ненаважувались брати...І 

-Ні,я не тримаю зла на тих кого я взагалі не пім'ятаю і не бачила,який смисл?Якщо вони мене покинули значить на це є вагома причина і я не сумую.Потрібно жити теперешнім й думати про майбутнє,а не зациклюватися на минулому,давно минулих днів,років...

-(Ребека застигла як крижинка від такої відповіді,вона неочікувала,що шести річна дитинка,може говорити про це так спокійно навіть холодно без єдиної сльозинки на очах в її тоні була тільки доросла та розуміюча Міленна,а не м'яка,боягуздива дитина.Це одночасно і омиляло і наводило мурошок по всьому тілу,їй подобалося,що ця дівчинка розумна,розсудлива,спокійна і те яка вона мудра та добра визивало тільки щиру,радісну посмішку,захотілося обіняти в цей момент Міленну для мене і можливо для дівчинки це було важливо або необхідно в цій ситуації)"Мої руки самі піднялись,я підвинулась ближче до правого вікна на задньому сидінні і міцно обійняла Міленну,а вона як на диво обійняла у відповідь,і нарешті чудо у неї з'явилась сльозинка тільки не суму,а радості...Сущий ангелочок добра!

Тим чосом містер Джон ненаважувався втручатися в розмову,а коли наважився сказав в своєму звичному стилі питанні.-Ну,що всі готові побачити новий дім,а друзів,ліжко тепле,іграшки?,ти обов'язково подружишся з усіма я обіцяю ти будеш щаслива.(Його чорні з сивиною вуси піднялись вверх лице стало кумедним,з'явились великі ямочки на щоках,не забарились і зморшки на чолі і біля очей,на лиці також ніби по чарівній палочці заграла усмішка.І тільки я одна знала,що коли в нього робиться таке лице це означає,що він щирий в своїх діях і словах,а він то взагаліто поважна особа серйозна яка не розкидується словами на вітер,і тільки з Міленною він став відкритий та щирий давно я його таким не бачила...,ця дівчинка наше золото безцінне,наше чудо.

(у нього інколи це виходило не дуже,часто не в самий підходящий момент,але сьогодні він вгадав)я ківгула у відповідь з розцвівшою посмішкою на устах,з'явились морщинки,але це мене на хвилює вже..Міленна також кивнула,вперше тоді в машині я і чоловік побачили її повну дитячої радості дитинства і беззаботності усмішки від чого як по команді захотілося і нам посміятися,пожартувати,породжуючи в серці тільки приємні враження і емоції.

-От бачиш все добре не хвилюйся ти так,ми тебе розуміємо.Скоро ми доїдемо до нашого нового будинку і ти там точно знайдеш собі друзів!Чуєш Міленна знайдеш самих найкращих.Ми щасливі.Ми сім'я.:)