Розділ 11

Відштовхую Макса, та роблю крок назад.

-Максим що ти твориш? Я не давала тобі право цілувати мої губи.

-Але я кохаю тебе.

-Вибач, але ми лише друзі більше ніколи такого не роби.

 Відвертаюся і прямую до під'їзду, раптом мені подзвонила Саша.

-Ало Софія,в тебе що новий хлопець?

-Ні,ти про що?

Я тебе бачила біля твого під'їзду з якимось чоловіком.

-Це Макс, він зізнався мені у коханні й поцілував, але я відштовхнула його і дала ляпаса.

-Оце так,а він не знає що ти кохаєш Артема?

-Ні,я і не збираюсь йому говорити.

(Артем)

 Сиджу на дивані та думаю про Софію, її гарне обличчя і довге волосся завжди перед моїми очима навіть коли я далеко від неї, вона не знає що я кохаю її ще з 6 класу вона відрізнялася від інших, струнка, красива, а головне добра і лагідна. 

 Раптом мої думки прориває дзвінок,це був Макс.

-Ало привіт Максе.

-Привіт, Артеме, у мене до тебе серйозна розмова.

-Я слухаю тебе.

-Я хочу розповісти тобі дещо, але це між нами.

-Отже, коли ти познайомив мене з Софією вона мені сподобалася і я її кохаю.

В мить я розізлився, я вважав Макса кращим другом, а він закохався у мою Софію.

-А нічого що Софія не кохає тебе.

-Я буду робити все можливе, щоб вона була моєю. 

 Злість обпалює груди, тепер за серце Софії буде боротися і Макс. Прощаюся з Максимом і через гнів кидаю телефон у бік, все чого я хочу це вдарити Макса з усієї сили в обличчя, але я не дозволю, щоб він забрав у мене моє кохання.

(Софія)

 Лежу у ліжку і намагаюся не думати про цей клятий не бажаний поцілунок, як Макс взагалі міг дозволити собі поцілувати чужу дівчину, більше я не дозволю такому статись.

На наступний день я проспала до обіду,прокинувшись дивлюся телефон,раптом мені написав Артем.

-Привіт Софія,ти сьогодні зайнята?

-Привіт,ні а що? Відповідаю йому.

-Може сьогодні погуляємо?

-Я не проти.

-Добре, тоді у ввечері я прийду за тобою.

-Домовились.

Вечір

Зібравшись на побачення,на останок розчесую волосся і вихожду з під'їзду. Бачу Артема та підходжу до нього.

-Привіт,ти така гарна.

-Привіт,дякую.

 Ми разом поїхали у центр міста, там було дуже гарно ми розмовляли, Артем розповідав смішні історії з його життя, а я слухала його, раптом я помітила що Артем взяв мене за руку, але я також тримала його руку у своїй руці.

Ми сіли на лавку,Артем не відводив від мене погляду.

-Софія,я хочу тобі дещо сказати.

Серце шалено б'ється але я промовляю

-Я тебе слухаю.

-Якщо чесно, то ти давно мені подобаєшся я кохав тебе з 6 класу для мене ти була особлива, ти відрізнялася від інших моїх однокласників і я зараз шалено люблю тебе.

В цей момент я зрозуміла що в мене виросли крила любові, на яких я зможу здійснити всі свої мрії.

-Якщо чесно,і я тебе кохаю Артем. 

Артем усміхається і міцно мене обіймає,в цей момент ми були одне ціле.