Розділ 10

 Раптом на машині з'являється Артем, він швидко виходить і відштовхує від мене незнайомця.

-Ти хто такий, щоб підіймати руку на жінку? Раптом Артем вдарив його кулаком в обличчя, і з усієї сили б'є його.

-Я вб'ю тебе!

Я почала відштовхувати Артема від незнайомця який був у крові і без свідомості.

-Якщо ще раз хтось посміє хоч пальцем до тебе доторкнутися, я вб'ю ту людину хто б це не був! 

Я ще ніколи не бачила Артема таким злим здавалося що заради мене він був готовий вбити кожного чоловіка який скаже погане слово у мою сторону.

Ми пішли до машини.

-Софія чому ти не подзвонила мені? Ти бачила що мене немає, а якби цей виродок зґвалтував тебе, щоб було?

-Вибач,я думала у тебе важливі справи не хотіла тебе турбувати.

-Зараз моєю важливою справою буде захищати тебе від виродків.

-Чому ти так хвилюєшся за мене? Ми ж просто друзі.

Артем занервував.

-Софія, тому що я... дуже хвилююся за тебе.

В його очах була тривога, але він завів машину і завіз мене додому.

Я хотіла вже вийти, але Артем взяв мене за руку.

-Софія, пообіцяй мені що тепер ти будеш завжди телефонувати мені коли мене немає поруч.

Це не було схоже на дружбу, це було щось значно більше.

-Добре, я завжди буду тобі телефонувати коли тебе немає поруч.

Артем відпустив мою руку.

-Добре, бувай бережи себе Софію я хвилюватимусь.

-Не хвилюйся зі мною все буде добре.

Мені здавалося що Артем теж любить мене, але я була не впевнена у цьому. 

 Вдома я зробила собі смачний чай та пила його з печивом обдумуючи сьогоднішній події, дійсно, а якби Артем не приїхав я навіть не уявляю що зі мною було б.Артем наче ангел охоронець з'являється  у потрібний момент. 

Допивши чай, я сіла робити пари. Зробивши всі пари я лягла спати.

♡Ранок♡

 Прокидаюся від будильника та вимикаю його, учора робила пари до дванадцяти ночі, тому вставати з теплого ліжка було не легко.

 Встаю й одразу прямую в душ, тепла вода допомогла мені прокинутись. Зібравшись я отримала повідомлення від Артема.

-Я біля твого під'їзду виходь.

Вийшовши на вулицю прямую до Артема та сідаю у машину.

-Привіт, у тебе сьогодні скільки пар? 

-У мене 4, а в тебе? 

-Також 4. Відповів Артем.

 Доїхавши, ми з ним вийшли з машини та Артем взяв мені каву. На вулиці я побачила Аліну, вона йшла й усміхалась, але поглянувши на мене її посмішка зникла і вона розлютилась коли побачила мене з Артемом.  Раптом до нас підійшов Максим.

-Привіт, Максе. Вони пожали одне одному руки.

- Софія, я знаю що вчора з тобою сталося, Артем розповідав я співчуваю добре що Артем вчасно приїхав.  

-Дякую,мені вже краще!

 Ми з Артемом пішли на пари, а Макс пішов кудись у справах.

 На лекції нам сказали що нас буде тиждень без навчання, але причину не сказали, для мене це була чудова новина. 

Після всіх пар ми з Артемом вийшли на вулицю і я промовила.

-Артем, в тебе також буде тиждень без навчання?

-Так, за цей тиждень ми з тобою можемо добре погуляти.

Сівши у машину Артем завіз мене додому.

-Добре бувай, хорошого тобі вечора бережи себе.

-Бувай Артем і тобі.

Вдома я повечеряла,але раптом мені написав Макс.

-Софія, привіт вийди,  будь ласка, на 5 хвилин на вулицю мені треба тобі дещо сказати.

Зібравшись я вийшла з під'їзду.

-Привіт, ти хотів мені дещо сказати.

-Привіт так, я не знаю як так вийшло але... ти мені подобаєшся і я кохаю тебе.

Я була шокована, для мене це був удар у спину я вважала Максима лише хорошим другом.

Раптом Максим притулився до мене і поцілував у губи, від шоку я швидко його відштовхнула й дала ляпаса.