Розділ 6

Розуваючись прямую до кімнати та вдягаю піжаму, намагаюся відволіктися від усіх зайвих думок які не дають мені спокою. Тепер Аліна буде робити все щоб Артем у неї закохався,але у неї не вийде Артем байдужий до неї. Лягаю на ліжко і беру комп'ютер щоб подивитися якийсь фільм. 

Дивлячись фільм раптом мені телефонує невідомий номер,ставлю фільм на паузу і піднімаю слухавку.

-Ало хто це?

-Ало Софія це Артем я тебе не розбудив? 

-Ні,а чому ти зателефонував мені?

-Просто хотів спитати як ти? Сподіваюсь ти добре себе почуваєш?

-Артем я в порядку,зараз дивлюся фільм.

-Що за фільм? 

-Хатіко. Промовила я.

-Не раджу дивитися цей фільм бо під його кінець ти будеш плакати,а я не хочу щоб ти плакала краще подивись щось веселе.

Ці слова були мені як бальзам на душу,Артем дійсно став кращим і я усміхнулась.

-Добре,знайду інший фільм. 

-Якщо хочеш то завтра можем разом погуляти? Сказав Артем.

-Звісно що хочу. 

-Добре,тоді я завтра зайду за тобою. 

-Домовились.

-Добре на добраніч Софія,я вже також буду йти відпочивати.

-І тобі на добраніч Артем.

Після нашої розмови,я подивилася смішний фільм і радісна лягла спати.

♡Ранок♡

Прокидаюся наповнена силою та енергією розуміючи що цей день буде найкращим,тому що я проведу його з хлопцем моєї мрії. 

Встаю і прямую до кухні щоб відкрити вікно,на вулиці було прохолодно. Роблю сніданок і снідаю дивлячись у телефон. Після сніданку починаю збиратися на зустріч з Артемом. 

Зібравшись на останок вдягаю теплу кофтинку щоб не було холодно,та пшикаюсь духами. Раптом мені дзвонить Артем,радісна піднімаю слухавку.

-Ало привіт.

-Привіт,Софія вибач але сьогодні ми не зможемо погуляти у мене є деякі справи. Мовив Артем.

-А чому ти мені ще вчора не сказав про це?

-Я не думав що у мене з'являться справи,вибач але погуляємо на наступний раз.

-Добре,бувай.

Сумна виходжу із квартири і набираю телефон моєї подруги з дитинства Саші.

-Ало,привіт.

-Саша привіт,слухай ти сьогодні зайнята? Запитала я.

-Та ні а що? Запитала Саша.

-Ти не проти зараз погуляти?Я сьогодні хотіла погуляти з моїм знайомим але у нього сьогодні справи.

-Добре,тоді зустрінемося у кафе,ми доречі з тобою давно не спілкувались. Мовила Саша.

-Так,дійсно тоді зустрінемося у кафе.

Зустрівшись у кафе я розповіла Саші як зустріла Артема і як посварилася з Аліною.

-Ця Аліна якась дурна,напасти на тебе та щей щоб кров з носа пішла,і вона думає що Артем полюбить її ха-ха. Саша засміялась.

-Так,а ще вона після цього написала мені що моє життя буде схоже на пекло. 

-Як ти могла дружити з нею,вона ж ще та стерва.

-Коли я познайомилась з Аліною у неї не було друзів,ніхто не хотів дружити з нею і я почала спілкуватися з нею і підтримувати її але краще б я теж не дружила з нею.

Після нашої розмови,ми пішли у парк і згадували наше дитинство,як залишалися на ночівлю і як не спали до ранку. 

Вечері Саша провела мене  і ми попрощалися обійнявшись. Зайшовши до квартири я перевдяглась і лягла у ліжко і швидко заснула.

На наступний день,я збиралася до університету,я розуміла що день буде важкий і треба не думати зайвого. Доїхавши я заплатила водію таксі і вийшла з машини,взявши собі кофе раптом до мене підійшов Артем,по його погляду було видно що він хвилюється.

-Привіт Софія,мені потрібна твоя допомога. Вимовив Артем.

-Привіт,яка допомога? 

-Нам на парі задали зробити проект,але  самому мені буде важко його зробити,тиб не могла мені допомогти? Запитав Артем.

-Ну добре,звичайно я допоможу тобі. 

Артем зрадів і посміхнувся.

-Дякую,дякую тоді проект будемо робити у мене вдома після пар ми поїдемо до моєї квартири.

-Ну добре домовились.

Я відчула що Артему дійсно важливо щоб я допомогла йому,він захотів щоб лише я допомогла йому зробити проект а не хтось інший.

Любі чітачи,дякую вам за сердечки на мою історію,вони надихають мене писати книгу далі. Всіх люблю♡