Глава 16

Катріна

 -Ти прийшов туди, де тебе не чекали. Ми повинні вирішити свої проблеми без невинних,- сказав Ян. 

-Ти натякаєш на ту крихітку, яка позаду тебе?

- Ей, за язиком слідкуй. Я тобі не крихітка.-промовила я. Гляди який сміливий. Та і я не промах, як таке змогла сказати? Смерті шукаю. Тільки після того, як прокрутила свої слова, зрозуміла свою помилку. Всередині все похололо від жаху.

 -Хах. А вона смілива.

- Годі. Говори вже, що хочеш,- промовив Ян. Цікаво, а він часто опиняється в таких сутичках?

 -Бачиш лі, ти мене сильно принизив на гонках. Я хочу відігратися, але серйозно, по-чоловічому. Як ти дивишся на це?

 -Пропоную це обговорити в іншому місці, без лишніх свідків. 

Мафія розвернувся та попрямував до виходу. Все? Отак все просто? А де стрілянина? Пау пау і всяке таке. Нудно аж. Гостей розвозили по домівках. Навіть що в нас жили, поїхали в якийсь готель. Нас з Яном теж поперли з дому під предлогом “Їм потрібно побути наодинці, перша шлюбна ніч і всяке таке”, сказала мені тітка Маруся. Звичайно я і оком не кліпнула про те, що мені і ніде залишитися на ніч. Я могла б піти до Олі, але вона живе з батьками, і в них маленька квартира. Буде незручно в неї просити. Розмова пройшла так: 

-Що, ви йдете з дому? Де ти, Катріна, будеш ночувати? Чому ви йдете?- розголосила мама, коли я вже з сумкою стояла в холі.

- Мам, я знаю, де буду спати. А так хочу перезагрузитися і побути деньок на самоті. Ввечері повернуся, не переймайся. 

В мене був цілий план, як я проведу день. Через 3 години в мене робота. Щоб ви розуміли, зараз вже дванадцята ночі. Повернуся в обід завтрашнього, тобто сьогоднішнього дня. За Яна не знаю, навіть думати не хочу, що він говорив батькові. Просто коли мене мама вже відпустила з горем пополам, я зустрілася з ним біля воріт. Потім планую проспати аж до вечора та повернутися додому, нічого незвичайного. Просто та спокійно. Але питання з житлом залишилося. Була б в мене квартира...

-Де ти їдеш?- запитав Ян.

- Ще не знаю. А ти? 

-В мене є своя квартира. Пропоную угоду.

- Опапа, цікавенько.

 -Ти можеш поїхати до мене. Та за умовою, що будеш сама готувати, прибирати та мити посуд і всю квартиру.

- Не зрозуміла, ми ж лише на одну ніч.

 -Ні, мартиха, ми туди на тиждень. Я поговорив з татом, що в мене є невідкладні справи і поїду на тиждень до себе. Та запропонував їм провести медовий тиждень в нас вдома. Романтика і всяке таке. Він погодився навіть дуже швидко. Лише був нюанс на рахунок тебе, але я сказав, що беру все під свій контроль. Правда я молодець?

 -ТИ ЩО? Я взагалі з тебе в шоці. Самозакоханий індюк, егоїст, а про мене подумати? А в мене запитати? 

-Мартиха, я про тебе тільки і думаю. Ти вслуховуйся, лише тиждень. Дякуй, що не місяць.

 -От дякую. 

Я взагалі в шоці. Знайшов собі раба в законі. Ех, та виходить іншого в мене виходу немає, і прийдеться погоджуватися на його пропозицію. Та мені потрібно було забрати свої речі, бо в мене були лише на один день. 

Через годину ми вже під’їжджали до його квартири. Вона була великою, але не віяла теплом. Стіни були в сірих тонах, мебель була білою чи чорною. Ну все як в багатеньких хлопчиків. Кухня була в одній кімнаті з залою, також була одна велика кімната, його. І ще одна, яка була гостьовою, тобто на цей час моя. Я розібрала речі та пішла до кухні. Ян був у своїй кімнаті, перед тим як іти до себе, він мене попередив, що буде працювати і його не турбувати. Я зателефонувала мамі, заспокоїла її, щоб не хвилювалася. Потім вирішила приготувати вечерю. Звичайне пюре і в духовці запекти курицю. На благо, в холодильнику були продукти, все що потрібно. Лише запити не було чим. Ну нічого, поставлю курку в духовку і піду в магазин. Начистила картоплю, а на фоні, щоб не сумно, подзвонила Лізі. Вона говорила, що твориться в неї в універі, а я розповіла свої останні події. Поговорила і вже збиралася йти в магазин, як двері кімнати Яна відчинилися, і з часом відстань між мною та ним скоротилася.

- Ти десь зібралася?

- Так, я йду в магазин, в нас немає напитку. Я зараз на буквально 10 хвилин. 

-Сиди дома, я сам піду.

 Не чекаючи моєї відповіді, він взявся і вийшов з квартири. Ну і добренько, не дуже хочеться лазити по ночі. Через 10 хвилин Ян повернувся і ми сіли вечеряти. Сидів, бубнів, шо можна було і краще приготувати. Там пересолила, там не досолила. Ля, сам би готував, а то тільки базікати вміє. Після вечері Ян помив посуд, а я пішла до себе. Прийняла ванну та почала вже одягатися. Мені вже скоро час на роботу, сьогодні одягла чорні широкі штани, білу футболку та поверх неї біле худі. Заплела високий хвіст та нанесла легкий повсякденний макіяж, без всякої лишньої мазонини. Постукала до кімнати Яна і тільки після дозволу зайшла. Хотіла попередити, що я пішла на роботу, щоб потім не шукав мене, якщо що, обернулася та хотіла вже йти, як його голос перебив мене.

- Ти не думала змінити роботу? Або взагалі на неї не ходити? 

-Ні, не думала, мені вона потрібна, і взагалі не лізь до чужого життя.

 Все-таки вийшла з його кімнати і швидкими кроками покинула квартиру. Ще буде вказувати мені, що робити. Це він багатенький і живе на всьому готовому. А я звикла кошти заробляти, як і зараз. Сьогоднішня змінна тяглася дуже довго, Ліза все щебетала, як їй набрид Максим. А я все думала про завтрашній день, чим мені зайнятися? Я від пар відпросилася на декілька днів, можливо фільм переглянути? Повернулася додому, як і очікувала, ближче до обіду. Стоп, це не мій дім, до квартири Яна. Як не дивно, його там не було, як завжди десь по мажорським справам або з новою дівкою тусить. Важко, мабуть, таке життя вести. Я трішки подрімала, перекусила і, всмостившись на дивані, почала вибирати квартиру. Ні ну а шо, через три дні мені 18 і я повинна вже з'їжджати, не збираюся сидіти ні на чиїй шиї. Обрала доволі непогану квартиру недалеко від мого університету. Ще трішки подивилася інші варіанти, як тут на телефон прийшло повідомлення. Ну звичайно, хто ще як не Ліза: