Глава 4

Джейс

Минув тиждень після розмови з Елі.  Незважаючи на те, що я не зрушив з мертвої точки і не зумів перепереконати її в тому, що належу тільки їй, вона зробила для мене найкращий презент з усіх можливих в зв'язку з обставинами - вона поговорила зі мною.  Навіть пам'ятала, коли у мене день народження.  Чути її голос вже стало для мене подарунком.  Але я всеодно маю намір будь-якими шляхами дізнатися у неї де вона.  Нік продовжує ховатися від мене, хоча я регулярно залишаю йому повідомлення з проханням поговорити і дзвоню, але він ніколи не відповідає.  Все пішло шкереберть.  Джейн мене здорово виручила, дозволивши приїхати в той день і взяти свій телефон, ризикуючи дружбою з Елі, тому я їй безмежно вдячний.  Сьогодні я знову хочу спробувати удачу і відповісти на дзвінок коханої через Джейн, яка погрожувала більше не брати участь в цьому.  Це мені нагадує якийсь безглуздий сон, від якого я ніяк не можу прокинутися, прийти в себе.  Вся ситуація здається абсурдною, і окрім всепоглинаючого смутку упереміж з переживаннями, я починаю відчувати образу.  Чому Елі мені не вірить?  За що вона так зі мною поступила?  Я ж ніколи не давав їй приводу засумніватися в моїх до неї почуттях!  Хоча, вона не раз натякала на те, що їй неприємні візити Меган в мій гараж ... але я ж завжди ігнорував Меган!  Елі мала помітити це ...
Все ще в повному обуренні, я вриваюся в квартиру Джейн, до якої, зізнатися, зачастив.  Її хлопцю Джону це вже не подобається, а Джон, між іншим, є моїм другом, так само, як і Нік.  Джейн вже не особливо дивується моїм дзвінкам, але ось раптова поява у неї вдома моєї персони не особливо її радує.
 - Джейс, якого біса ти знову тут забув?  - не дуже привітно мене вітає блондинка, після того як відкрила двері, в яку я пару безперервних хвилин тарабанив.
 - Мені потрібно з нею поговорити.
 - Я ж сказала, що не хочу ризикувати нашої з нею дружбою!  Елі подумає, ніби я з тобою змовилась і тисну на неї!  Це вже не смішно!
 - По-твоєму мені дуже смішно?  - я розводжу руками в боки, вже неабияк розсердившись на те, що блукаю як побита бездомна собака під будинками друзів своєї колишньої, випрошуючи обгризені кістки, якими для мене є будь-які новини про дівчину, яку кохаю.  Як же я втомився!  Знову беручи під контроль свої емоції, я дивлюся прямо в сірі очі цієї милої блондинки.  - Слухай ... пройшло більше місяця з моменту її від'їзду і з моменту, як я рішуче перестав будь-що розуміти.  І твоя подруга, яка, як ти сама мені нещодавно помітила, живе аж ніяк не щасливим життям.  Я хочу це виправити, якщо хоч один довбаний раз мені вдасться поговорити з нею наживо!  А ти, якщо не допоможеш мені, будеш все життя шкодувати про те, що твоя близька подруга страждає, думаючи, що її колишній - найостанніша скотина.  Тому пропусти мене до свого телефону, і дай мені з нею поговорити!
Сказавши таку промову, я відчув, що повністю вибився із сил.  Мої ноги стали ватяними, і я навіть прислонився рукою до стіни біля дверей, щоб відновити рівновагу - так сильно мене похитнуло.
Джейн хоч і виглядала суворо по початку, залишалась за маскою непохитності доброю і розуміючою.  Її погляд пом'якшав і вона переварювала мої слова, вже знаючи, що дозволить мені увійти.
 - Помирися вже з нею нарешті!  - випалює вона через хвилину, пропускаючи всередину квартири.
На кухні сидить Джон, поїдаючи чіпси, я швидко з ним вітаюся і проходжу далі по вітальні, нагороджений його сердитим поглядом.  Втім, він крім привітання більше нічого мені не говорить, але мені щиро шкода, що своєю поведінкою я створюю проблеми Джейн.
Вона мовчки простягає мені свій телефон.
 - Перепиши її номер після того, як поговорите.  І перестань мені надзвонювати!  Джон і правда вже біситься.
 - Гаразд.  - це все, що я здатний з себе вичавити, дивуючись її пропозиції зберегти номер Елі у себе.  Минулий раз вона мені цього не дозволила, навіть відібрала мій телефон щоб перевірити чи не зберіг я його, що я звичайно ж зробив.  Тоді Джейн знову його видалила, і я пошкодував, що поспішав його записати, але не запам'ятав.  Тепер я виправлю цю помилку.

Пройшовши у ванну кімнату, щоб мене ніхто не почув, я здивувався тому, як сильно б'ється серце, погрожуючи розколошматили ребра, якщо я не приборкаю своє хвилювання.  Роблячи пару глибоких вдихів, я набираю заповітні цифри, опираючись спиною об умивальник.  І Елі піднімає трубку.
 - Привіт, Джейн.  Не думала, що ти сьогодні подзвониш так рано!  Джон хіба не у тебе?  Все добре?
Я мовчу якусь секунду, борючись з емоціями.  Її голос заворожує мене, і мені настільки нестерпно хочеться притиснути її в обіймах, що я закриваю очі, представляючи її поруч.
 - Джейн?
 - Це я ... Джейс.  - на іншому кінці Елі замовкає.  Я чую, як почастішало її дихання - так уривчасто і голосно вона задихала, почувши мій голос.  - Нам треба зустрітися!  Але не відмовляйся, будь ласка!  Я заслужив хоча б порозумітися!  Говорив тобі раніше і зараз повторю - ти - моя єдина, кохана!  У мене нікого не було з моменту, як я побачив тебе на вечірці вперше!  Я дуже тебе люблю і абсолютно не розумію, що діється!  Нам треба зустрітися!
Я так сильно рознервувався, що не відразу зрозумів, що вона відповіла, і навіть подумав, що вона від'єдналася, а я розмовляв сам із собою.
 - Добре.
 - Що?
 - Давай зустрінемось.  Тільки я в п'яти годинах їзди від дому.
 - Плювати.  Скажи де ти?
 - Я скину повідомлення з адресою.
 - Елі, тільки не передумай!  Я виїду відразу ж!  Напиши зараз!
 - Для цього потрібно покласти трубку.  - слабо заперечує вона, на диво спокійним голосом.  Як вона може бути такою спокійною, коли мене просто розриває на частини?
 - Поговори зі мною.  Або ні - краще напиши адресу, щоб я міг вже виїхати.
 - Добре.  До зустрічі.
 - Ель, рідна ...
 - Побачимося, Джейс!  - перериває вона мене і скидає дзвінок.
Поки нескінченні секунди тягнуться, немов години, я вбиваю її номер в свій телефон.  А раптом вона обдурила мене і не напише?  Але думка не встигає вкоренитися в мозку, коли приходить повідомлення.  Не вірячи своїм очам, я вихором мчу повз приголомшену Джейн, кинувши коротке «спасибі» через плече, і вилітаю мало не зі швидкістю світла на вулицю.  Бігом долаю відстань до машини, там вбиваю в навігатор її адресу.  Програма показує, що їхати мені п'ять годин і десять хвилин, а зараз п'ята вечора, так що, я приїду досить пізно.  Але мені всеодно, я не можу упустити такий шанс все з'ясувати, і мушу розібратися в наших відносинах.
Через дві години шляху, мій телефон дзвонив уже п'ять разів, але я ігнорував усі дзвінки тому, що вони були від Меган і з незнайомого номера.  Якого знадобилося цій дурепі я не знаю, але її нав'язливість мене втомила настільки, що я зупинився на хвилину на узбіччі, щоб кинути її номер в чорний список.  Потім на всіх парах кинувся далі.  Цей шлях здавався мені нескінченно довгим, і поглядівши на кілометри, показані на навігаторі, які залишилося подолати, я все сильніше нервував і вдавлював педаль газу в підлогу.
З ранку я майже нічого не їв, не рахуючи наспіх перехопленого бутерброда, і до всього іншого нездужання від недосипу примішався ще й голод.  Але і це мене не змусило зупинитися біля якоїсь закусочної, я не бажав втрачати ні хвилини.  Добравшись нарешті до мети, я вийшов з машини і озирнувся по сторонах.  У п'ятиповерховому акуратному будиночку на другому поверсі мене чекала Елі.  Я подивився на темні вікна імовірно її квартири, і задумався чекала вона що я приїду?  Нудота підступила до горла, але я зумів придушити її, ковтаючи ротом холодне повітря.  Пару разів стискаючи і розтискаючи кулаки, я попрямував до її оселі.  Постукавши в лаковані дерев'яні двері, мені навіть вдалося до цього моменту заспокоїтися.  А коли двері відчинилися - я немов приріс до підлоги, ледь побачив перед собою її - Елі.
Вона стояла прямо переді мною в обтягуючій майці і вільних штанах, дивлячись на мене своїми прекрасними зеленими очима, і кусаючи губи.  Вона завжди так робила, коли нервувала.
 - Привіт.  - тихенько промовила Елі, і у мене зірвало остаточно дах.  Я обняв її так міцно, як тільки міг, але одразу ж трохи послабив хватку, щоб її задушити.  Я не знав як вона мене зустріне - злою, ображеною або радісною, тому в підсумку все ж вирішив відпустити кохану з обіймів, до моменту поки ми не вияснемо всього.  - Проходь!